За повідомленнями Управління Державної служби з надзвичайних ситуацій у Закарпатській області, палали території на Ужгородщині, Мукачівщині, Великоберезнянщині, Перечинщині, Виноградівщині.
На кінець травня 2019-го у краї було 27 лісових пожеж (пошкоджено площу близько 70 га). Притому половину, а саме 35 гектарів сухої трави, лісової підстилки, чагарників знищено тільки за один раз під час пожежі в селі Циганівцях на території Ужгородського військового лісництва, що трапилася першого квітня. Із вогнем боролися півсотні людей упродовж 16 годин!
«Найчастіше лісові пожежі виникають через людський фактор. Найбільш займистими є ділянки із хвойними деревами, які містять смоли. На Закарпатті це ялина європейська (у народі — смерека), ялиця біла, сосна звичайна та сосна гірська. За класифікацією дослідника Мелехова, наземні горючі матеріали, що найчастіше займаються, — це торішня відмерла трава, мохи, лишайники, опалі хвоя, листя. Для запобігання пожежам ефективно установлювати спеціальні вишки для спостереження, а також контролювати стан за допомогою новітніх технологій: дронів, відеокамер, супутників. Локалізувати лісові пожежі можуть мінералізовані смуги», — розповів старший викладач кафедри лісівництва Ужгородського національного університету Андрій Задорожний. Кафедра лісівництва УжНУ, яка цьогоріч відзначає десятиліття заснування, — єдиний підрозділ на Закарпатті, де готують бакалаврів і магістрів за спеціальністю «Лісове господарство».
Завідувач згаданої кафедри Людвіг Потіш зауважив, що обов’язковою дисципліною є «Лісова пірологія», тобто наука про стратегію, тактику й техніку боротьби з пожежами в лісі. Її викладає кандидат сільськогосподарських наук, доцент Фелікс Гербут, котрий у 2015 році першим в Україні видав навчальний посібник (курс лекцій для студентів) «Лісова пірологія». Загалом, це важлива дисципліна для області, де майже дві третини території займають Карпатські гори з дивовижними лісами. І дуже шкода, коли людина руйнує дари природи…
Щоб побачити наслідки бездумного поводження з вогнем, мені не довелося йти далеко. За кілометр від моєї оселі, у селищі Чинадійово на Мукачівщині, квітень розпочався сумною звісткою — поблизу будинків і лінії електропередач палав гектар лісу. Начальник відділу пропагандистсько-агітаційної роботи ДСНС України у Закарпатській області Федір Філіп тоді повідомляв: пожежу ліквідовували приблизно з 20-ї години й до опівночі. Наслідки лиха й тепер помітно здалеку: зелені листочки є тільки на верхівках старих високих дерев, молоді ж і чагарники стоять оголені, ніби взимку.
Зайшовши до лісу, спостерігаю невеселу картину: там, де мало буяти життя, тільки чорні сліди пожежі. На землі де-не-де лежать пошкоджені гілки, обгорілі жолуді. Одні дерева вогонь тільки позначив чорними плямами, інші зовсім не пошкодував, випаливши зсередини. Такі рослини можуть у будь-яку мить упасти, тож відходжу далі. Неочікувано знаходжу порожню ємність від дизельної оливи… Чи заслужила на таке каліцтво природа? Упевнена, що ні, і вірю: природа невдовзі відновиться. Крізь землю вже проросли трава й кущі ожини, а на обгорілому кореневищі символічно повзе жук, якого в дитинстві ми називали «пожежником».
Кандидатка хімічних наук, доцентка кафедри екології та охорони навколишнього середовища УжНУ Світлана Делеган-Кокайко каже: «Наслідки лісових пожеж є не лише видимими, існує багато екологічно важливих процесів, що є недоступними для нашого ока без спеціальних досліджень. Під час пожеж гине багато комах, їхніх личинок і лялечок, горять сонечка, туруни, мурахи, дощові черв’яки та маса іншої дрібної, але вкрай необхідної для нормального функціонування екосистеми живності, без якої земля стане мертвою, а шкідники, котрими харчуються різні корисні жуки, знищать наші культурні рослини й плоди. До того ж знищується гумус (родючий шар землі), а його відтворення унеможливлюється за рахунок гуміфікації поживно-кореневих решток. Під час сильної трав’яної пожежі гинуть майже всі тварини, що живуть у сухій траві або на поверхні ґрунту (зайці, їжаки, плазуни, земноводні). Крім згубного впливу на тваринний та рослинний світи, лісові пожежі безпосередньо шкодять здоров’ю людей, адже до складу диму входять пил, окиси азоту, чадний газ та низка канцерогенних сполук».
Екологиня переконана: проблема насамперед полягає в споживацькому ставленні людства до природи, тому слід виховувати покоління з новою екологічною свідомістю.
«При виявленні пожежі не варто панікувати й робити необдумані кроки. Якщо побачили хмари диму над лісом, негайно телефонуйте на «101». До прибуття пожежно-рятувальних підрозділів можна гасити тільки низові пожежі, збиваючи полум’я гілками листяних порід дерев, заливаючи водою чи засипаючи ґрунтом та затоптуючи ногами. Якщо полум’я заввишки 1,5-2 метри, до нього взагалі заборонено наближатися! Натомість слід дочекатися рятувальників чи працівників лісового господарства. Головне, щоб ви самі не стали причиною лісової пожежі», — зауважили в Управлінні Державної служби з надзвичайних ситуацій у Закарпатській області.
Пам’ятаймо: категорично забороняється розпалювати багаття біля хвойних дерев, залишати вогнище без нагляду, підпалювати ліс для подачі сигналу порятунку, використовувати сигнальні ракети та піротехнічні вироби біля лісових ділянок. Замість того, щоб на городі чи на дачі спалювати сухі траву й листя, краще закомпостувати їх та використовувати як добриво. Із настанням літа люди частіше бувають у лісі, ховаючись від спеки. При цьому не можна забувати всім відомі правила пожежної безпеки. Тож перед тим, як розпалювати багаття чи викидати недопалки, задумаймося про наслідки. Не допустімо, щоб здоровий ліс став таким, як на фото вище. Не заведімо себе у вогняну пастку!
фото авторки та з мережі Інтернет