Кафедра історії України вже традиційно відзначила День історика-американіста
Розпочали з ранкової програми на телеканалі «UA: Закарпаття», продовжили тематичною екскурсією «Ужгород американський», відтак і студенти, й викладачі неформально поспілкувалися за чаєм в одному з ресторанчиків середмістя Ужгорода
Минулого року ініціював, організував і провів День історика-американіста завідувач випускової кафедри – історії України, доктор історичних наук, професор Роман Офіцинський. Тепер же натхненниками, розробниками й виконавцями програми резонансного дійства стали його молоді та перспективні колеги – кандидат історичних наук, доцент Юрій Славік і викладач, здобувач ступеня доктора філософії Крістіан Папп, які тісно пов’язані з американістикою сферами своїх наукових зацікавлень і навчально-методичною діяльністю.
Молода, але досить амбітна спеціалізація «Американістика» на бакалавраті з «Історії та археології» в Ужгородському університеті відкрита три роки тому. В Україні за цим напрямком готують фахівців лише в двох університетах. Крім Ужгородського, ще в Київському національному ім. Т. Шевченка. Протягом цього часу студентами-американістами УжНУ стали півтора десятка абітурієнтів. Значна частина їх приєдналася до студентських лав цього навчального року, що засвідчує зростання інтересу до нового фаху.
День історика-американіста розпочався із ранкової програми на регіональному телеканалі «UA: Закарпаття» (донедавна «Тиса-1»). У студію до харизматичних ведучих Ірини Міллер та Яни Процюк завітали американісти з кафедри історії України Ужгородського університету – викладач Крістіан Папп і студент-третьокурсник Володимир Філей. Під час цікавої невимушеної бесіди співрозмовники з’ясували те, наскільки близькою для закарпатців є Америка, навіщо українцям поглиблено вивчати минуле й сьогодення своїх стратегічних союзників США і Канади, які особливості мовної підготовки студентів-американістів, що заплановано на День історика-американіста.
Головним пунктом святкового дійства стала тематична екскурсія «Ужгород американський». Її провів доцент Юрій Славік, який цьогоріч пройшов двотижневе наукове стажування в США. Протягом годинної прогулянки студенти-американісти на власні очі побачили артефакти й об’єкти, які поєднують порівняно невелике центральноєвропейське Закарпаття із могутніми заокеанськими державами, передусім зі США і Канадою.
Як резонно відзначив Юрій Славік, найперше об’єднавчим чинником є люди, вихідці з карпатського регіону, які успішно реалізувалися у Північній Америці та здобули світове визнання у різних сферах. Деякі з них увіковічнені в бронзі та в назвах вулиць адміністративного центру Закарпатської області. Це і перший губернатор Підкарпатської Русі (1919–1921), громадянин США Григорій Жаткович; художник, засновник поп-арту Енді Воргол (Андрій Варгола, родом з Лемківщини); всесвітньо відомий ілюзіоніст Гаррі Гудіні (його бабуся походить з Ужгородщини); силач-спортсмен з Іршавщини Іван Фірцак, який саме в США виконав один зі своїх найвідоміших трюків «Людина під колесами машини».
Загалом же життєві долі низки знаних закарпатців тісто пов’язані з американським континентом. Нині головним атрибутом «американського Ужгорода» служить міні-скульптура «Свободка», що є зменшеною копією знаменитої нью-йоркської статуї. Встановлення скульптурки в Ужгороді стало символічним нагадуванням про те, що саме статуя Свободи, образно кажучи, зустрічала численні кораблі з тисячами закарпатських трудових емігрантів, які наприкінці ХІХ та на початку ХХ століття масово прибували в Америку в пошуках кращої долі.
Відтак організатори й учасники Дня історика-американіста влаштували чаювання. Звісно, не йдеться про реконструкцію знаменного Бостонського (Boston Tea Party), з якого 245 років тому (16 грудня 1773 р.) розпочалася Американська революція. Цього разу відбулася неформальна розмова студентів і викладачів за горнятками чаю в одному з ресторанчиків у середмісті Ужгорода. Доцент Юрій Славік розповів про свої враження від двох подорожей до Сполучених Штатів, а викладач Крістіан Папп, який ретельно вивчає маловідомі аспекти громадянської війни у США (1861–1865), поділився особистим досвідом опрацювання першоджерел і капітальних наукових праць з минулого американського континенту. Водночас у невимушеній обстановці обговорено тематику майбутніх інтелектуальних і розважальних заходів з історичної американістики, які заплановано провести впродовж поточного навчального року.