Сайт Медіацентру УжНУ
Підрозділ створений у липні 2013 року

Віктор Браславець: «Видавництво – це та ланка, яка пов’язує письменника з читачем»

За рік, що минає, «Карпати» втілили двадцять два проєкти

0 66

Віктор Браславець: «Видавництво – це та ланка, яка пов’язує письменника з читачем»

Цьогоріч вперше в історії акції «Письменник за прилавком» участь у заході взяло видавництво. Віктор Браславець, директор єдиного в області державного видавництва «Карпати», представив у «Кобзарі» книги, які побачили світ у 2021 році.

Презентовані видання, – серед яких книги письменників Л. Повх, В. Шкірі, П. Ходанича, С. Федаки, енциклопедія, фахові видання, альбом – то, ясна річ, лише частина виданого за рік.

Віктор Володимирович виокремив кілька з представлених проєктів. Зокрема, підготоване фахівцями унікальне видання «Геологічний путівник по Закарпатській області», де йдеться про наш край з погляду геології. До нього видали й кишеньковий гід для туристів чотирма мовами – українською, англійською, французькою та німецькою; перший том «Педагогічної енциклопедії Закарпаття» авторства колективу Інституту післядипломної педагогічної освіти, у якій представлені біографії людей, які започаткували, розбудовували і розбудовують освіту області, відомості про навчальні заклади, зокрема й монастирські; альбом «Художники Закарпаття», виданий до 75-річчя Спілки художників краю; і другий том спеціалізованого видання для музикантів «Музика Срібної землі». Закцентував увагу видавець і на книзі про закарпатського дисидента, одного з авторів тексту Меморандуму про незалежність України Юрія Бадзя. Також відзначив «Європейське коріння» Ярослава Достала, перше видання побачило світ у 2014 році. Історична розвідка про розвиток Закарпаття періоду Чехословаччини і нині має попит у читачів, що підтвердили і присутні містяни, і працівниці «Кобзаря».

Віктор Браславець: «Видавництво – це та ланка, яка пов’язує письменника з читачем»

Пан Браславець розповів, що видавництво бере активну участь у книжкових форумах Львова (до речі, «Карпати» єдиний постійний учасник львівського книжкового форуму від Закарпаття), Києва, були і на міжнародній виставці у Празі. Каже: «Найбільше на цих заходах серед читачів популярні книги з історії Закарпаття, бо вона відрізняється від минулого інших регіонів України, її мало знають за межами краю. Ми були відокремлені навіть від наших сусідів, львів’ян, тому для них цікаво, як ми жили. А ще велике зацікавлення викликають етнографічні видання, що стосуються нашої культури, людей, які її творили».

На запитання, як паперовій книзі конкурувати з електронною, видавець відповідає: «Так, інтерес до електронної версії великий. Але традиційна книга існує і буде існувати. Думаю, вона стане нішевим продуктом, не таким, як, скажімо, 40 років тому, але буде. Бо ж і завжди будуть ті, хто любить саме паперові видання, що пахнуть друкарською фарбою. Нині загалом попит на книгу зменшився, але треба зважати і на напрямок, який аналізуємо. Наприклад, дитяча книга активно розвивається, асортимент у книгарнях величезний, бо на дітей не шкодують грошей – стараються купувати паперові».

Віктор Браславець: «Видавництво – це та ланка, яка пов’язує письменника з читачем»

Що стосується ситуації у книговидавництві, то Віктор Володимирович каже, не найкраща. «Наші книги у зв’язку з невеликими тиражами і локальністю дорогі, потребують спонсорства від держави. Звичайно, галузь мала б краще фінансуватися. Нині діє обласна програма підтримки закарпатських авторів, завдяки якій світ можуть побачити нові книги. Яким виданням надати фінансову підтримку, вирішує експертна рада,  і тут передусім ідеться про те, якою літературою треба поповнити бібліотечні фонди області. Тоді наше видавництво друкує замовлений тираж обраних видань, відтак вони розповсюджуються по книгозбірнях. А на книги, що не увійшли до програми, автори, видавництво повинні самі шукати спонсорів, співфінансування, навіть у сусідніх країнах. У нас був такий досвід зі Словаччиною, Угорщиною, з якою співпрацюємо і нині».

Альбом «Художники Закарпаття»
Альбом «Художники Закарпаття»

«Видавництво – це та ланка, яка пов’язує письменника з читачем, – каже пан Браславець, – воно теж робить письменника письменником. Щоб змоделювати книгу, залежно від видання, треба від кількох місяців до року. Найшвидше моделюються художні, поетичні видання, найдовше і найважче – енциклопедії, довідники, історичні видання, де треба перевіряти, уточнювати масу інформації; художні альбоми. Після редагування з кожним автором ми узгоджуємо макет книги, її конструкцію, адже має значення і для кого вона призначена. Залучаємо багатьох фахівців до роботи над кожним виданням. І до кожного – індивідуальний підхід». До речі, «Карпати» видає книги різними мовами, багато видань – білінгвальні.

За рік, що минає, видавництво втілило двадцять два проєкти. У планах на наступний – роман М. Пігуляка «Останній бенефіціар», книга В. Шкірі «Пригоди Ковідіка», продовжувати серію «Вибрані твори» незаслужено забутих закарпатських авторів,  ІІ том педагогічної енциклопедії, повноколірне 300-сторінкове видання реставратора і настроювача орга́нів Ш. Шрайнера «Органи Закарпаття» (йдеться про новий зріз культури краю, адже на Закарпатті найбільша в Україні кількість цих музичних інструментів) та ще п’ятнадцять проєктів, половина з яких уже в роботі.

Галина Кришінець для Медіацентру УжНУ
Залишіть відповідь

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.