Група складалася з 5 викладачів і 5 студентів, які одним колективом вирушили на дослідження технічних сторін ядерної енергетики, адже в університеті вивчають лише теоретичну базу. У Нетішині, містечку-сателіті, створеному безпосередньо для забезпечення роботи атомної електростанції, наші юні науковці мали змогу на власні очі побачити структуру й принципи функціонування ХАЕС.
Перше знайомство відбулося в інформаційному центрі, котрий активно діє і займається профорієнтаційною роботою. Тож представники УжНУ залишили агітаційні матеріали рідного вишу, щоб школярі містечка – майбутні абітурієнти, мали змогу обрати для себе відповідну спеціалізацію для дальшого працевлаштування за спеціальністю у своєму місті. Звичайно, було б надзвичайно приємно, якби саме УжНУ став наставником нетішинських юнаків і дівчат. На відділенні ФЯЕЧ фізичного факультету готують фахівців кваліфікації «інженер радіаційної безпеки». При відділенні діє аспірантура, де розробляють і спільні наукові програми з європейськими партнерами.
Далі гості станції мали можливість побувати в навчально-тренувальному центрі, де є точна копія пульту управління реактором. Тут працівники АЕС мають регулярні тренування для підвищення кваліфікації, моделюють різні випадки роботи ядерного реактора, вивчають методи екстреного реагування на можливі нестандартні ситуації тощо.
Екзаменатори спостерігають за всім, що відбувається, зі спеціального приміщення, і фіксують усе на камери для дальшого обговорення та аналізу дій працівника, який проходить атестацію. Для молоді з фізичного факультету УжНУ була змодельована надзвичайна ситуація, при якій самі студенти мали швидко зупинити роботу реактора і перевести його в підкритичний стан.
Ну, і нарешті сама АЕС. Екскурсоводи показали всі технологічні процеси, які відбуваються в турбінному цеху, відділі хімічного очищення води, відділі ядерної безпеки, лабораторії зовнішнього радіаційного контролю. Сподобалися чіткий порядок і жорстка дисципліна. Тут кожен знає, за що відповідає.
Загалом поїздка залишила після себе добрі враження, незабутні спогади й можливість конструктивної співпраці. Завідувач відділення фізики ядра та елементарних частинок доцент Іван Гайсак зауважив, що всі заздалегідь сформовані цілі екскурсії були виконані – навчальна, щоб студенти на власні очі побачили усю структуру АЕС, оскільки в університеті вони мають змогу здобувати лише теоретичні знання; можливість працевлаштування – випускники мають кваліфікацію інженерів радіаційної безпеки і можуть працювати на атомних електростанціях, в онкологічних і екологічних центрах; ну і остання – Нетішин – містечко, в якому основним місцем роботи є АЕС, і хотілося б, щоб місцеві учні здобули належні знання в цій сфері саме в Ужгородському національному університеті.
Провідний інженер мікротронної лабораторії УжНУ Василь Мартишичкін поділився враженнями від поїздки: «Кажуть, що атомна енергетика – це дуже шкідлива й небезпечна річ. Але це не так. На цій станції дотримуються жорсткого контролю і виконання правил техніки безпеки при роботі з ядерними установками. Тут є 3 рівні безпеки. Уявіть собі, за 1.4 секунди реактор припиняє свою роботу при будь-яких порушеннях режиму безпечного функціонування. Я надзвичайно радий, що ми потрапили на цю АЕС, адже для мене, як фізика-експериментатора, було цікаво побачити на якому рівні в Україні атомна енергетика».
Слова пана Василя підтверджує старший викладач відділення фізики ядра та елементарних частинок Віктор Жаба, 
котрий підкреслив, що ця поїздка є чудовим досвідом, бо завдяки їй студенти дістали змогу доповнити свої теоретичні знання практичними навичками з дисциплін спеціалізації.
Доцент кафедри Руслан Плекан відзначив: «Я залишився враженим тим фактом, що в Україні існує таке добре організоване, потужне підприємство, як ХАЕС, на якому панують порядок, жорстке виконання виробничих правил, техніки безпеки і дисципліни. Вважаю, що ця електростанція може служити добрим прикладом того, як потрібно працювати в Україні. Незважаючи на сьогоднішню економічну ситуацію в країні, атомна енергетика й далі залишається стратегічним напрямком, її потрібно розвивати – за нею майбутнє».
Доцент кафедри Ганна Васильєва також висловила своє задоволення від поїздки: «Усі були як команда: і студенти, і працівники відділення. Разом представляли рідний навчальний заклад, усвідомлюючи, що це велика відповідальність. Удячна за підтримку керівництву нашого університету, яка відчувалася на кожному етапі підготовки до подорожі: декану фізичного факультету Володимиру Лазуру, ректорату, особисто проректору Мирославі Лендьел, яка без роздумів сказала, що це потрібна справа – і треба їхати. Сподіваємося, що про себе ми залишили позитивні спогади».
