За прилавком «Кобзаря» дебютували дитяча письменниця Наталія Гумен-Біланич та перекладач Віктор Мотрук
Наталія Гумен-Біланич розповіла, що, роками стежачи за акцією «Письменник за прилавком», і сама мріяла взяти в ній участь, тож удячна організаторам за надану можливість.
Письменниця презентувала кілька своїх книжок, зокрема й новинку 2022 року – екоказку «Під совиним гніздом».
Писати авторка почала ще в школі. Спочатку це були вірші, які, завдяки мамі, вилилися у збірку «Здивований світанок». «Я не хотіла їх публікувати, бо думала, що іншим це буде нецікаво. Виявилося навпаки», – каже письменниця. До речі, ілюструвала збірку авторка сама.
Найбільшим на сьогодні творчим доробком пані Наталі є збірка «Мелодія цвітіння», яка вміщує 250 різножанрових і різнотематичних творів для дітей і дорослих. Деякі з віршів цієї збірки навіть стали піснями.
Нова сторінка у письменницькій діяльності пані Наталі розпочалася зі співпраці з Інститутом еколого-релігійних студій. Так на світ з’явилися дитячі видання, присвячені темам екології, захисту природи. Серед найновіших – екоказки «Кажанчики» та «Під совиним крилом».
«Кажанчики» – казка, покликана руйнувати стереотипи про цих тварин, розповідаючи дітям, що кажани зовсім не страшні, людина дарма їх знищує, адже вони виконують у природі свої важливі функції, чим допомагають і людям. Казка, крім української версії, доступна ромською, румунською та угорською мовами. А нещодавно театр ляльок «Бавка» зробив постановку твору на сцені. Авторка каже, що її вразило, як майстерно театрали втілили написане нею.
У казці «Під совиним крилом» письменниця порушила тему знищення лісів, наслідків, до яких це призводить. Розповідь, за словами авторки, буде цікавою навіть дорослим. Ілюструвала видання Марта Михайлець.
Пані Наталя каже, що для дітей їй легше писати, ніж для дорослих. Вважає, що дуже важливо доносити до малечі інформацію про довкілля, природу, вчити їх берегти Богом створений світ. Адже діти впливають на своїх дорослих, їхнє світобачення, поведінку. Іноді малі можуть навчити великих. Та й коли самі виростуть, то будуть свідомо ставитися до питань збереження природи.
У творчих планах авторки написати другу частину «Кажанчиків» та видати збірку загадок на кожну літеру азбуки.
Віктор Мотрук – один з найкращих перекладачів нашого краю, перший закарпатець, удостоєний премії ім. М. Лукаша за мистецтво перекладу.
Пан Віктор почав перекладацьку діяльність усередині 90-х років. Відтоді зробив чимало перекладів, зокрема з французької мови, різножанрової літератури. Серед них твори Ж.-Л. Годо, Т. Готьє, Е. Золя, А. Камю, Ж.-П. Сартра, М. Леблана, С. Есселя, Д. Кон-Бендіта та багато інших.
За прилавком «Кобзаря» перекладач з-поміж інших презентував книги, на переклад яких єдиний в Україні має авторський дозвіл. Зокрема йдеться про світовий бестселер, перекладений на 45 мов, одного з авторів загальної декларації з прав людини (прийняли на Генеральній асамблеї ООН у Парижі 1948 року) Стефана Есселя «Обурюйтесь!»; публіцистичне видання зачинателя французької студентської революції 1968 року Даніеля Кон-Бендіта «А може, нам розпустити політичні партії»; та книгу письменника українського походження Жана Божка (Іван Бойко) «Дволапий час» про подорож француза через всю Європу на Закарпаття.
Також перший в Україні пан Віктор переклав з французької «Фантастичні оповідання» Т. Готьє та роман «Наперсниця» І. Неміровскі (письменниця, до речі, до 1917 жила у Києві).
Серед новинок перекладацької діяльності Віктора Мотрука роман Жанни Бенамер «Заручники душі». «Книга для нас дуже актуальна, – каже перекладач. – У ній йдеться про фотокореспондента, який їздив гарячими точка, знімаючи для ЗМІ, і потрапив у полон до арабських фундаменталістів. Це розповідь про те, як він виживав у полоні, а потім, коли Франція його викупила, повертався до нормального життя». Варто зазначити, що завдяки пану Мотруку український читач теж уперше познайомиться з творчістю Ж. Бенамер – до нього цю авторку ніхто в Україні не перекладав.
Щодо творчих планів, то пан Віктор хоче зробити переклад роману Амелі Нотомб «Синя борода».