24 учнівські роботи Малої академії наук захистили на ФСНі
Юні дослідники з різних куточків області працювали в трьох секціях: «Соціологія», «Теологія, релігієзнавство та історія релігії» і «Філософія»
До складу компетентного журі, котре мало обрати тих, хто представлятиме наш край на Всеукраїнському етапі конкурсу, ввійшли викладачі ФСНу. Загалом до участі у відборі було заявлено 24 роботи.
Доцент кафедри політології і державного управління Михайло Зан працював у секції «Теологія, релігієзнавство та історія релігії». «Ми перевірили вісім робіт. Переважно учні торкалися проблематики церкви, релігії Закарпаття, життю православної та греко-католицької конфесій, різним релігійним діячам. Роботи мають прикладний характер і насичені різними додатками: фотографіями, схемами».
Михайло Петрович підкреслив наявну тенденцію до зростання якості робіт МАНівців із кожним роком і зауважив, що є такі учні, котрі з дев’ятого класу беруться за конкретну тему й розвивають її впродовж наступних двох років навчання. І це дуже добре. «Роботи учасників мають міждисциплінарний характер. І хоч представлені у секції «Релігієзнаство…», та мають зв’язок і з краєзнавством також», – підкреслює Михайло Зан.
Найбільше робіт (одинадцять) було підготовлено в секції «Соціології». Тематика їх дуже різноманітна. До прикладу, учениця Ужгородської ЗОШ №20 Крістіна Скрип вивчала роль жінки в зоні бойових дій на Сході нашої держави. «Робота саме в цій секції була дуже цікавою, адже це спілкування з людьми. Під час підготовки використовувала й метод анкетування. Свою тему «Жінки в АТО» вважаю актуальною, адже ці події й далі тривають, а жінки активно інтегруються в збройні сили», – розповідає дівчина. Готуватися їй допомагала науковий керівник, чий чоловік був членом Донецького прикордонного загону, тож саме через нього відбувалося спілкування з жінками-респондентками.
П’ять учнівських наукових робіт було представлено у секції «Філософія». Напередодні їх захисту й визначення імен тих, хто матиме честь побувати на Всеукраїнському етапі, хвилювалися не тільки учасники, а й їх наукові керівники.
Цьогорічний магістрант факультету історії та міжнародних відносин Юрій Офіцинський уже працює вчителем у Лінгвістичній гімназії ім. Т. Шевченка м. Ужгорода і займався підготовкою випускника цього навчального закладу Владислава Пушкаша до участі в МАНі. «Робота мого учня стосується філософії Григорія Сковороди, а саме практичного її значення для життя українців у ХХІ столітті. Працювали над роботою кілька місяців, опрацьовували різні джерела: збірки творів Сковороди, статті філософів, котрі про нього писали й досліджували його життя. Сама постать Григорія Савича достатньо досліджена в українській науці, тому тема була обрана так, аби додати до цього новизни й вказати, яке практичне значення поглядів філософа нині». Юрій розповів, що сам свого часу в МАНі участі не брав, але за роки студентства не раз писав курсові роботи, тож із таким видом наукової діяльності знайомий і своєму учневі намагався давати поради з власного досвіду.