Галина Шумицька: «Підігрівання мовного питання можна інтерпретувати як політичну гру, яка, однак, будь-якої миті може вийти з-під контролю того, хто вважає, що все контролює»

Авторка монографії – доцентка кафедри журналістики й деканеса філологічного факультету УжНУ Галина Шумицька – про свою роль у появі книжки говорить скромно, запевняючи: «Це результати роботи цілого колективу науково-педагогічних працівників. І не лише філфаку, а й з інших структурних підрозділів вишу. Монографія насамперед засвідчує державницьку позицію університету в непростий для країни період: із вересня 2017-го (коли було ухвалено новий закон «Про освіту») аж до весни цього року, коли нарешті з’явився закон про державну мову. Як тільки з’явилася напруга в суспільстві, причиною чого називають статтю 7 закону «Про освіту», наші спеціалісти почали робити конкретні кроки задля врегулювання ситуації. Праця пропонує проміжкові результати й висновки».

Нагадаю: ще навесні 2018 р. стартував проєкт «Через діалог із нацменшинами – до врегулювання мовної ситуації в Закарпатті» (відповідальність за реалізацію взяли на себе філологічний факультет та факультет суспільних наук УжНУ) у рамках ініціативи «Просування реформ в регіони» Інституту економічних досліджень та політичних консультацій у співпраці з «Європейською правдою» за фінансування Європейського Союзу в рамках програми «Підтримка громадянського суспільства в Україні» та Міжнародного фонду «Відродження». Науковці УжНУ виконали колосальну роботу: налагодили діалог із владними структурами, громадськими організаціями, освітянами, учнями та їх батьками… Очолили цей непростий процес Галина Шумицька та Оксана Тиховська (доцентка кафедри української літератури). Вагому консультаційну допомогу надавала завідувачка кафедри української літератури Валентина Барчан. Партнерами проєкту стали ГО «Суспільний інститут медіа» на чолі з доценткою кафедри журналістики Лесею Поліхою та Медіацентр УжНУ (головний редактор – Василь Путрашик). До реалізації ініціативи активно долучилися й такі науково-педагогічні працівники філфаку, як Вероніка Баньоі, Василь Шаркань, Віталій Завадяк, Олег Хававчак, Олеся Харьківська, а також Володимир Басараб із ФСН.

Власне монографія «Через діалог до взаєморозуміння в мультилінгвальному просторі: регіональна рецепція мовних новацій в освітній сфері» складається з трьох розділів. Один із важливих блоків – узагальнення досліджень, що їх виконали викладачі нашого закладу освіти впродовж пів року. Ідеться про формалізовані анкетування й глибинні інтерв’ю в місцях, де компактно проживають представники національних спільнот, переважно угорської та румунської. У виданні подано й своєрідний звіт щодо влаштованих заходів, під час яких намагалися безпосередньо налагодити діалог із відповідними етносами, зокрема впродовж трьох круглих столів.

Щодо узагальнень відповідей сотень респондентів, Галина Шумицька наголошує: попри наявність великої спокуси представити зібрані дані так, як зручно автору, такий підхід було відкинуто – відповіді опитаних подали прямою мовою без жодних маніпуляцій. І мудрість наших людей просто вражає й захоплює: вони розуміють усе глибоко і тонко, відчувають, де реальні проблеми, а де – політичні інсинуації й міфотворення. Аналіз усіх цих думок є дуже важливим – і стратегічно, і тактично. Бо ми знову напередодні виборів – і вже маємо свіжі приклади смикання мовного питання. Проте одна річ, коли його використовують для власного піару з акцентом на державницькій позиції, і зовсім інша – коли дії держави із захисту української мови підносять як спосіб розхитування мирного співіснування етноспільнот, ворожого наступу на їхні права тощо.

«Ситуацію, штрихи до якої я окреслила, можна інтерпретувати як політичну гру, яка, однак, будь-якої миті може вийти з-під контролю того, хто вважає, що він все контролює. З іншого боку, це може бути продумана тривала геополітична стратегія,спрямована на розподіл української території. Тож питання врегулювання мовної ситуації в прикордонних регіанах, і на Закарпатті передусім, потребує пильної уваги української держави, європейської спільноти, воно і далі на часі», – переконана Галина Шумицька.

Авторка видання, окрім іншого, є регіональним науковим консультантом всеукраїнського експерименту з упровадження багатомовної освіти, який провадиться під егідою МОН України та ОБСЄ. Галина Шумицька пройшла серйозне півторарічне навчання з переймання світового досвіду методики мовного занурення на різноманітних тренінгах, до процесу вдалося залучити педагогів філфаку й досягти попередніх домовленостей про те, що УжНУ теж може стати одним із тренінгових майданчиків для наших освітян і студентів, котрі відтак стануть вчителями. До цього експерименту залучені прикордонні українські області, а саме Одеська, Чернівецька й Закарпатська, трохи пізніше – й Запорізька. За цей час у співпраці із департаментом освіти і науки ОДА, ЗІППО, вчителями видали підручник з української мови для шкіл з угорською мовою навчання для 5 класу, цьогоріч виходить для 6 класу. Про що теж ідеться в монографії.

Проаналізовано й результати ЗНО, які є у відкритому доступі на порталі Українського центру оцінювання якості освіти. Нині часто чуємо: закарпатські школярі (особливо ті, хто навчається в школах із мовами викладання національних меншин) показують на тестуванні найгірші в Україні результати. А корінь проблеми, своєю чергою,  зазвичай шукають у мовному питанні. Запропонована в монографії статистика дає змогу побачити ситуацію з іншого боку.

Виявляється, нерідко учні мають низькі результати не лише з української мови і літератури, а й з інших предметів, зокрема й коли складали їх рідною для них угорською чи румунською. Тобто річ далеко не тільки в державній мові. Ба більше: під час навчання і складання багатьох дисциплін саме українською спостерігалися кращі результати. «Аналіз, запропонований у монографії, дозволяє розмежувати, де маємо справді нагальні питання, які слід конструктивно вирішувати, а де – простір для політичних маніпуляцій, що стає неабияк відчутним у період виборів», – зауважила Галина Василівна.

Тож нове видання, оперуючи фактами, показує ту тонку межу, на якій часто спекулюють. Наведені ж позиції чиновників, освітян, учнів та їх батьків, студентів, представників національно-культурних товариств, політичних партій, роботодавців, результати інтерв’ювання, анкетування, аналіз навчальних досягнень під час ЗНО – усе це демонструє: діалог є, і він обов’язково дасть плоди у вигляді конструктиву.

Презентація монографії відбулася в читальній залі Наукової бібліотеки УжНУ. У теплій, майже домашній атмосфері Галина Шумицька розповідала про видання, а далі традиційно слово мали й інші науковці вишу, зокрема ті, хто безпосередньо долучався до проєкту.

Кілька примірників монографії авторка передала Науковій бібліотеці УжНУ, де з дослідженням можуть ознайомитися всі зацікавлені.