Доцент УжНУ Віктор Кічера прочитав пізнавальну лекцію студентам Університету Матея Бела

Акцент лекції – на ставленні різних держав у краї до етнічних і релігійних груп та спроби змінювати етноідентифікаційні маркери через посередництво освіти, управління і навіть Церкви. Окремо було обговорено зі студентами намагання різних урядів впливати на ідентичність народів краю через Церкву. Загалом це не вдалося жодному з них: що угорцям через іншу культурну специфіку, як порівняти з переважним слов’янським елементом краю, що чехам, котрі, намагаючись проводити демократичну політику, не втручалися в складні етнічні процеси краю. Хоч при цьому чеська адміністрація прямо втручалися у міжцерковні спори.

У дискусії студентів зацікавило питання назви Русь та сучасної росії. Під час обговорення було підкреслено, що цей термін варто простежувати з доби Київської Русі і ніяк не варто пов’язувати з сучасною російською федерацією чи росією загалом, адже кваліфіковані історики, а в історичній науці загалом на означення території сучасної росії вживають винятково термін «московія» аж до 18 століття. Тобто росії фактично не існувало, що викликало подив словацьких студентів.

При цьому професор Шмігель підкреслив існування багатьох міфів і викривлень історичних фактів, за якими термін фактично було запозичено від Литовської, Польської та Угорської Русі, штучно перетворивши невелику московію у росію.

Доповідач наголосив, що термін Русь є історичним і століттями був поширений переважно на території сучасної України. І ці терени аж ніяк не варто ототожнювати з історичною московією, котра через такі запозичення, історичний міф (читай маніпуляції) вибудовувала імперські концепції й намагалася та й намагається їх (на щастя, поки що безуспішно) втілювати, хоч і, на жаль, ціною життя українців.

Загалом такий формат бесіди дозволив поглибити розуміння зацікавленостей словацьких студентів і висвітлити точку зору з України.

Захід, підтриманий Вишеградським фондом, дозволяє не лише зміцнювати співпрацю між державами й університетами, а й вивчати архіви та бібліотеки регіону Центрально-Східної Європи й ділитися відповідними історичними, науковими висновками зі студентською аудиторією. А тому такі зустрічі допоможуть вивчати питання появи історичних міфів, розуміти корені сучасної пропаганди для виправдання імперських агресивних дій і зі знаннями протистояти їм.