Філологічний факультет провів VIIІ Всеукраїнську науково-практичну конференцію студентів та аспірантів
Пленарне засідання модерувала заступниця декана з наукової роботи і міжнародних зв’язків Олеся Харьківська.
З вітальним словом до учасників звернувся декан філологічного факультету Юрій Бідзіля, який наголосив на важливості наукової діяльності у формуванні молодого спеціаліста: «Шановні колеги, сьогодні ми вчергове зібралися для наукового свята. Ті, хто вважає наукову роботу чимось другорядним, що потрібно виконати лише заради диплома, — глибоко помиляються. Підприємець й інженер Генрі Форд писав, що людина, яка займається наукою, не старіє, залишається молодою. Натомість ті, хто не навчається і не займається науковою діяльністю, старіють незалежно від віку.
Літературознавиця Тамара Гундорова зазначала, що науковці — це не ті, хто говорять про все, а ті, хто говорить про головне й добре це знає. Тож гуманітарна наука теж може бути конкретною.
А королевою всіх наук є філософія, адже жодна точна чи природнича наука не може існувати без неї. Вона є методологією всього, прагне до об’єктивності й правдивості. Думаю, сьогодні ми разом керуватимемося філософськими підходами й зробимо свій внесок у розвиток мовознавства, літературознавства, соціальних комунікацій тощо».
Пленарне засідання розпочали з доповіді аспіранта Олега Єршова на тему «Автоматизовані методи попередньої обробки аудіосигналу для фонетико-акустичних досліджень». Молодий науковець репрезентував аналіз сучасних програмних інструментів, які дозволяють ефективно підготувати аудіосигнали для подальших акустичних вимірів. Доповідач класифікував їх на чотири групи за функціональними можливостями й продемонстрував практичні результати роботи з однією з таких програм.
Відтак про мотив ініціації та образ відьми в романі Наталії Довгопол «Дарована весна, або Відьма за чужим призначенням» доповідала Ангеліна Гречин. «Образ головної героїні твору, дівчини Рути, глибоко закорінений у фольклорному уявленні про відьму, однак авторка наповнює його новим змістом, зберігаючи ключові архетипні маркери. Становлення героїні як відьми — це складний внутрішній процес, що супроводжується болем, втратою, самозреченням, протистоянням із собою та світом і завершується прийняттям себе та своєї сили. А процес ініціації в інтерпретації Наталії Довгопол відбувається не завдяки типовим для фольклору випробовуванням відьми, а завдяки психологічному дорослішанню, відпусканню дитячих травм і прийняттю себе», — резюмувала Ангеліна.
Наступною виступила Анна Зубець із доповіддю про діалектизми в трилогії Ірини Вільде «Метелики на шпильках»: «Різні за походженням і структурним рівнем діалектизми в трилогії є важливим засобом зображення реалій життя й побуту буковинців. Проте авторка використовує їх помірковано й доцільно, завдяки чому вони не перевантажують текст, а лише додають йому стилістичного забарвлення, характерного для певної місцевості», — зазначила студентка.
Особливу увагу привернула англійськомовна доповідь Поліни Моруги «The role of citizen journalism during war: opportunities and threats for professional media». Студентка проаналізувала феномен громадянської журналістики в умовах війни — діяльності громадян, які беруть активну участь у зборі, аналізі й поширенні інформації без професійної журналістської освіти. Доповідачка окреслила як можливості такої діяльності, так і ризики для професійних ЗМІ, зокрема поширення дезінформації, фейків і недотримання журналістських стандартів.
Завершила пленарне засідання Діана Омельчук з доповіддю про проблематику й психологізм ранніх новел словацького письменника Франтішка Швантнера. «Проблематика його творів охоплює фундаментальні питання людського існування: втрату ідентичності, фаталізм, моральний вибір, добро та зло, які автор майстерно розкриває через внутрішні переживання героїв, відображаючи трагічність людської долі в умовах воєнної деколонізації особистості».
Надалі роботу продовжили в секційних засіданнях, де обговорювали актуальні питання мовознавства, літературознавства й журналістикознавства.
Організатори подбали й про культурну частину заходу — 7 травня учасників очікує екскурсійна поїздка до міста Хуста, що стане чудовим завершенням наукового форуму.