Статті з мовознавства стосуються переважно проблем англо-українських перекладів політичної та військової лексики. Дві публікації присвячені вивченню дієслівних форм у сучасній російській та українській мовах. Як не дивно, але класика мовознавства – вивчення мови художніх творів, питання омонімії, словотвору, діалектів – менше приваблює сучасних науковців. До Вісника увійшли всього три такі статті. Це можна пояснити актуальністю креативних новітніх форм розмовної мови, які наразі потребують опису, фіксації, уточнення, перекладу. Зміняться культурні, соціальні, ментальні, політичні чинники – і прийде час системних досліджень. Але кожна з представлених у Віснику публікацій є цікавою, оригінальною.
У розділі «Літературознавство» переважають статті з проблем літератури другої половини ХХ століття – української, польської, російської, французької. Перевага надається компаративній, тобто зіставній методиці дослідження. У межах компаративістики є публікації, які мають інтермедіальний та імагологічний характер (фотографія в художньому творі; ментальність та етнічне самоусвідомлення М. Гоголя і Т. Шевченка, інтертекстуальні перегуки легендарних постатей кельтської та києворуської історії і культури). Щодо жанрово-стильового вектору досліджень, то зацікавлення вчених викликає фентезі, фантастична проза, епістолярій, фольклор, міфологія, драматургія.
У розділі рецензій Т. Ліхтей знайомить читача із новими книгами корифеїв української літератури Словаччини – Іллі Галайди та Михайла Романа. І. Сабадош представив всебічний огляд нової монографії М. Ткачук з проблем ботанічної лексики. У щирій і вдячній рецензії І. Сенько розповів про останню літературознавчу книгу Д. Федаки.
Вітчизняна наука та культура назавжди закарбувала на своїх скрижалях імена мовознавця, дослідника української ономастики та діалектів, професора Павла Чучки та відомого письменника Фелікса Кривіна. Завершальний розділ Вісника «Пам'ять» присвячений саме їм.
Географія авторів у Віснику УжНУ в серії «Філологія» свідчить про популярність видання на теренах усієї України. Поряд із науковцями з Ужгорода та Мукачева публікуються дослідники з Одеси, Сум, Умані, Переяслава-Хмельницького, Запоріжжя, Києва, що тішить думкою про якісний фаховий рівень наукового видання УжНУ.
Наукового Вісника УжНУ – Філологія Наталії Бедзір