Науковці УжНУ розпочали роботу над транскордонним проєктом для збереження та популяризації деревообробки DRANICA.24
У планах – пошук майстрів із деревообробки, фіксація їхніх знань і технологій, майстеркласи для місцевих і туристів, а також підготовка етнокультурознавчого ремісничо-технологічного посібника для нащадків
Сам проєкт офіційно стартував у січні цього року й триватиме до грудня 2026 року. За цей час команда шукатиме місцевих майстрів із деревообробки, фіксуватиме їхні знання й технології різьбярства, теслярства, столярства й меблярства, проводитиме майстеркласи для місцевих мешканців і туристів, а також укладатиме посібник, аби зберегти й передавати ці знання майбутнім поколінням було легше.
Проректорка УжНУ Мирослава Лендьел координує проєкт з боку УжНУ. Каже: «Використання деревини в нашому господарстві – це краще і з погляду збереження довкілля, і в плані підтримки нашої економіки. Деревина не має сприйматися лише як сировина для вивезення – має бути переробка тут, на місцях. У довгостроковій перспективі цей проєкт дасть підвищення доходу місцевих ремісників, добробуту для їхніх сімей і внеску в місцеву економіку. Традиційні ремесла й культура можуть зникнути, якщо не будемо зберігати й передавати їх, популяризувати серед молодого покоління. Ужгородський університет працює над збереженням культури і традицій нашого регіону. Тож наша місія просвітницька, наукова та популяризаторська. І ми сподіваємося, що впораємося з нею».
У межах першого етапу проєкту команди досліджуватимуть ремесло краю й промотуватимуть його в регіоні. Команда проводитиме локальні, національні й міжнародні майстеркласи в Угорщині, Румунії та Україні, а також міжнародний фестиваль. На другому етапі зосередяться на створенні технічного посібника з деревообробки для представлення й збереження інструментів і технік деревообробного ремесла.
Начальниця відділу міжнародних зв’язків Оксана Свєженцева відповідає за комунікаційну складову проєкту. Розповідає: «Важливість і цінність цієї ініціативи полягає в тому, щоб віднайти, зберегти й передати нематеріальну культурну спадщину – деревообробку Карпатського регіону. Ми проводитимемо воркшопи, у яких зможуть узяти участь усі охочі, поспостерігати за технікою обробки дерева, спробувати себе в цьому, а, можливо, віднайти для себе нову професію».
За наукову складову проєкту відповідають викладачі кафедри археології, етнології та культурології, а також романських мов та зарубіжної літератури.
«Протягом першого року триватиме науково-польова робота: будемо шукати матеріали в архівах, книгосховищах та польових умовах, – пояснює науковий координатор української команди проєкту етнолог Павло Леньо. – Наше завдання – знайти якнайбільше автентичного матеріалу. Упродовж другого року зосередимося на підготовці посібника, щоб повністю розкрити цю тему: з якими інструментами і з яким деревом тут працюють і працювали, що виготовляли. Йдеться про різні вироби: від ужиткового посуду й меблів аж до сакральних споруд. Нам важливо відшукати давні традиції 1 популяризувати те, що збереглося».
Проєкт співфінансується Програмою INTERREG VI-A NEXT УГОРЩИНА – СЛОВАЧЧИНА – РУМУНІЯ – УКРАЇНА. Загальний бюджет становить 529 788 євро, з яких 107 956,80 реалізує команда закарпатських науковців. Частка співфінансування, яку виділяє Ужгородський університет – 10% суми.