Сайт Медіацентру УжНУ
Підрозділ створений у липні 2013 року

Майбутні вчителі біології аналізували поради педагогам Василя Сухомлинського

Завдяки заняттям-конференціям студенти бачать можливості, переваги та недоліки різних методів та форм навчання

0 427
Мікроконференція «Поради від В.О. Сухомлинського» стала завершенням вивчення курсу «Педагогіка» для студентів ІІІ курсу спеціальності 014.05 Середня освіта (Біологія та здоров’я людини) і цікаво було побачити ставлення студентів до різних аспектів педагогічного процесу.

Чому назва «мікроконференція»? Якщо на традиційних конференціях тривалість доповіді, як правило, біля 10-15 хвилин, то у нашому випадку це максимум 1-2 хвилини, аби лаконічно формулювати свої погляди. Лаконічність важлива якість педагога, на уроці кожна хвилина дуже дорога.

Майбутні вчителі біології аналізували поради педагогам Василя СухомлинськогоКонференція – одна з можливих форм інтерактивного навчання. Саме ж інтерактивне навчання побудоване на основі спілкування та взаємодії, які реалізуються і в технологіях, і в методах, і в організаційних формах. Методи інтерактивного навчання, на відміну від традиційних, базуються на активній взаємодії учасників навчального процесу. Якщо під час традиційного навчання викладач виконує роль основного джерела навчальної інформації, то в умовах інтерактивного навчання кожен із учнів/студентів стає джерелом інформації через наявний досвід і завдяки прямій взаємодії між учасниками передає його далі. Викладач не дає готових знань, але спрямовує всіх на їх самостійний пошук. Порівняно з традиційним в інтерактивному навчанні змінюється і взаємодія з викладачем: його активність переходить в активність учасників; викладач створює умови для такого переходу.

До початку мікроконференції кожен студент мав можливість в електронному кабінеті Classroom навчальної дисципліни «Педагогіка» переглянути книгу В.О. Сухомлинського «Сто порад учителеві», в якій видатний педагог-вчений у доступній формі презентував глибокі і мудрі настанови щодо педагогічної діяльності. Надалі студенти обирали поради, які найбільш сподобалися, й готували повідомлення на1-2 хвилини, аби висвітлити сутність поради й причину її обрання. Зазначені відомості студенти формулювали і вносили самостійно у файл спільного користування на гугл-диску , а потім представляли на самій мікроконференції. За згодою студентів зроблено відеозапис. Це дає змогу студентам наступних років навчання ознайомитися з поглядами своїх колег.

Ось деякі з таких поглядів, які розпочиналися фразою: «Ця порада В.О. Сухомлинського мною обрана тому, що»:

  • дитина, яка переживає потребу робити добро, стає дуже проникливою, сприйнятливою, чутливою до навколишнього світу, до людей, до вчинків, подій, взаємин між людьми;
  • на власному досвіді знаю, що потрібне не тільки розуміння матеріалу, а і його повторення. Також з часом ми можемо помічати щось нове в одній і тій же темі, що є також результатом повторення;
  • важливо донести до всіх дітей, аби вони пізнавали навколишній світ не тільки розумом, а й серцем;
  • сучасна система освіти складена таким чином, що вільного часу від навчання в учнів дуже мало. Внаслідок цього виникає перевантаження, відсутність бажання виконувати домашнє завдання, в дитини відсутній час для власних інтересів;
  • наш час люди забули, що таке «доброзичливість». Бути доброзичливим – означає радіти успіхам інших, не засуджувати їхні вчинки, вірити в людську доброту і головне – робити щось хороше для людей. Як сказав один філософ «У нас немає можливості робити всім добре, але бути до всіх доброзичливим – можна!»;
  • навчити дитину користуватися вільним часом дуже потрібно. Це допоможе їй в майбутньому виконувати всі завдання вчасно, а не відкладувати їх час від часу;
  • на мою думку, людські взаємини розкриваються найяскравіше в праці – коли один щось створює для іншого. Адже саме тоді людина віддає частку своєї душі;
  • активна діяльність – це ніби місток, що сполучає мову і думку. При вивченні предмету, щоб активізувати діяльність всіх учнів на уроці (що є дуже важливим) потрібно залучати їх до праці, щоб на основі системи знань, сформованих на попередніх уроках, народжувалася думка що вчиться, а не тільки закріплювалися знання;
  • вчитель повинен навчити учнів використовувати знання на практиці, аби знання в учня були «живими», а не були «мертвим багажем»;
    вчитель повинен навчити учнів думати, аби учень учився висловлювати свої власні думки, а не заучувати думки інших;
  • спостереження відіграє важливу роль в навчанні. Спостереження – це один з видів розумової діяльності. Спостережливі учні більш уважні;
  • людина повинна доводити свою правоту гідними вчинками, але не порожніми балачками;
  • на власному досвіді знаю, що інтерес має особливість зникати, і учень починає займатися своїми справами на уроці. І педагогові важливо зацікавити учнів з перших хвилин і тримати інтерес до кінця уроку;
  • читання відіграє велику роль, особливо важливе читання наукових і науково-популярних книг, присвячених проблемам переднього краю сучасної науки. Наука розвивається небаченими темпами, але постійно вводити в програми середньої школи все нові і нові поняття, закономірності неможливо. Тому читання наукової літератури стає в сучасній школі одній з найважливіших складових частин процесу навчання;
  • впродовж всього життя особистість повинна самовдосконалюватись, реалізовувати себе в найближчих до душі сферах. Саме це є передумовою щасливого життя. Опановувати нове, займатись собою, розвивати свій внутрішній світ, поглиблювати знання тощо – усе це робить людину самою собою і забезпечує їй високий рівень життя у всіх сенсах;
  • питання щодо оцінювання знань завжди було і є досить болючим для учнів та студентів. Часто через страх незадовільної оцінки діти нехтують тим, щоб до кінця зрозуміти певну тему і намагаються будь-якими можливими способами отримати саме задовільний бал, а не знання і розуміння вивченого. Таке буває через відсутність відносин побудованих на взаємній довірі і доброзичливості між вчителем і учнем. Я вважаю, якщо вчитель буде правильно і, насамперед, цікаво, подавати інформацію для учнів, звертати увагу чи повністю діти розуміють матеріал і не поспішати з оцінюванням, то навчання для дітей стане в рази продуктивнішим і цікавішим;
  • якщо педагог правильно зацікавить учнів до навчання, то вони будуть працювати не лише на уроках й у свій вільний час;
  • без ніяких труднощів не буде виховання. Труднощі нас виховують і ми стаємо сильнішими навіть духовно. Дітей з дитинства треба навчати впевнено йти до своїх цілей,незважаючи на різні негаразди;
  • зацікавити дитину або підлітка досить складно,особливо в 21 ст. У кожного свої інтереси і погляди на ті чи інші речі. Педагогу важливо бачити світ очима дитини (підлітка) і виходячи з цього подати матеріал так, щоб зацікавити учнів. А як відомо зацікавлені діти-це уважні діти.

Зазначимо ще один важливий аспект таких конференцій: студенти бачать можливості, переваги та недоліки різних методів та форм навчання, серед яких можна використовувати в майбутній педагогічній діяльності і навчальну конференцію для учнів старших класів під час узагальнення та систематизації знань, проведення в школах тижнів біології, екології тощо.

За інф. лектора курсу «Педагогіка», професора В. Старости
Залишіть відповідь

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.