Широке коло медійників у комбінованому форматі дискутувало про якісну журналістику

Регіональну дискусію організувала Комісія з журналістської етики разом із кафедрою журналістики УжНУ за підтримки «Інтерньюз-Україна».

Модерували захід доктор наук із соціальних комунікацій, професор кафедри журналістики, декан філологічного факультету УжНУ Юрій Бідзіля та співзасновник Громадського радіо, голова Комісії з журналістської етики. Андрій Куликов.

У вітальному слові Юрій Бідзіля відзначив: «Наш регіон – особливий. Межує з чотирма країнами Європейського Союзу. Тут проживає значна кількість етноспільнот. Тож, думаю, є багато питань, які маємо обговорити під час цієї дискусії».

Андрій Куликов додав: «Сьогодні говоритимемо зокрема про те, як зберегти якісну журналістику для суспільства; про роль саморегуляції української журналістики; роль вищих навчальних закладів у формуванні якісної журналістики; про монетизацію засобів масової комунікації. Не випадково організували зустріч в Ужгороді. У вас аудиторія – особлива серед особливих. Комісія з журналістської етики – всеукраїнська громадська організація, яка причетна до впровадження та поширення стандартів етичної журналістики. Хотіли б, щоб ті, хто бере участь у події, ставали нашими партнерами, амбасадорами саморегулювання, підписували меморандуми».

Вітальне слово мала й проректорка з науково-педагогічної роботи Мирослава Лендьел: «Раді вас вітати в нашому університеті, зокрема й тих, хто приєднався у віртуальній кімнаті. Нині складна ситуація в Україні. Усі стежимо за новинами, отримуємо інформацію з різних джерел. Ми, закарпатці, спостерігаємо, що політична ситуація в нашій області достатньо складна. Нині підсилюється роль правди, аби об’єктивно, незаангажовано висвітлювати події. Прикута увага до журналістської професії. Бажаю плідної дискусії, щоб була спрямована на конкретику. Сподіваюся, після цього обговорення журналістика стане ще якіснішою».

У першій частині дискусії обговорювали взаємодію ЗМІ, суду, прокуратури, поліції та інших органів державної влади. Ділився досвідом, наголошував на перевагах та недоліках спілкування журналістів із представниками влади заступник голови Закарпатської ОДА Ігор Шинкарюк. Серед іншого зазначив, що журналісти зацікавлені в отриманні швидкої інформації, а чиновники не завжди можуть вчасно її надати, зокрема через завантаженість роботою. Ще одна проблема, на його думку, – коли представники ЗМІ принижують держслужбовців, ставлять провокативні питання, блокують роботу.

Дмитро Безкровний, заступник начальника Територіального управління Служби судової охорони у Закарпатській області, наголосив на достовірності журналістських посвідчень. Згідно із законом, складно встановити, чи людина, яка пред’являє посвідчення, справді є журналістом, чи отримала його за день до цього. Тож Д. Безкровний запропонував створити перелік (базу) журналістів зі справжніми посвідченнями.

Катерина Хижняк, речниця Закарпатської обласної прокуратури, розповідала про досвід взаємодії представників ЗМІ з працівниками прокуратури.

Наступною темою дискусії став медіаландшафт Закарпаття, а саме маніпулятивні явища крізь призму журналістської етики. Про медіаманіпуляції в нашому регіону розповіли представник ІМІ в Закарпатській області Ярослав Гулан та голова Ужгородського пресклубу Ірина Бреза. Так, Я. Гулан поділився результатами нещодавнього дослідження щодо прозорості медіа Закарпаття. Як показав аналіз, абсолютно прозорим є тільки Суспільне Закарпаття. Приватні медіа дістали показник «непрозорих» або «абсолютно непрозорих». У регіоні працюють сайти, на яких не вказують навіть електронної скриньки редакції.

Про репутацію ЗМІ як інструмент формування і збереження довіри аудиторії розповідав продюсер філії АТ  НСТУ «Закарпатська регіональна дирекція» Євген Тичина. Наголосив на дотриманні стандартів журналістами Суспільного та навів нещодавній приклад розвінчання фейку – інформації про «лист студентів УжНУ».

Під час дискусії голова КЖЕ паралельно зачитував питання, побажання глядачів прямої трансляції на платформі Zoom та у Фейсбуку.

Спростовували міфи про Закарпаття у темі «Якісна журналістика і монетизація ЗМІ: пошук балансу в українських умовах». Звернули увагу на мовлення для національних меншин у регіональних ЗМІ головна редакторка телеканалу «TV21 Ungvar» Тетяна Вашаргелі та директор телеканалу «TV21 Ungvar», депутат міськради Золтан Кулін.

Головна редакторка онлайн-журналу «Varosh» Росана Тужанська наголосила на особливостях медійних майданчиків, які працюють із мультимедійним контентом, на важливості дотримання стандартів журналістики в роботі. Видання, яке вона представляє, є незалежним, підтримується ґрантовими проєктами (на 60 %) та працює з рекламними матеріалами, партнерськими і спонсорськими публікаціями (40 % фінансування). Після виступу Р. Тужанської голова КЖЕ Андрій Куликов подав ідею об’єднати зусилля медіа, які не залежать від влади чи олігархів.

Доцент кафедри журналістики Василь Шаркань поділився досвідом викладання журналістської етики студентам альма-матер, яку втілює за допомогою сайту «дисКурс», котрий розробив самостійно. Юні журналісти вивчають «Медіаправо» на першому курсі, а «Медіаетику» – на четвертому. Викладач пропонує опанувати теоретичні поняття, після чого виконують практичні вправи. Застосовує підхід кейс-стаді.

Тетяна Лебедєва, громадська діячка та медіаменеджерка, членкиня Комісії з журналістської етики, наголосила на актуальності й важливості дискусії, що відбулася в Ужгороді, та запросила присутніх долучатися до онлайн-тренінгів від КЖЕ.

Плідним завершенням дискусії стало підписання меморандуму про співпрацю відділення журналістики УжНУ та Комісії з журналістської етики.