В Ужгороді відбувся міжнародний науковий форум медієвістів Європи

Учасників міжнародного форуму у Закарпатському обласному краєзнавчому музеї імені Тиводара Легоцького привітала та побажала плідної праці консул Генерального консульства Угорщини у місті Ужгороді Андреа Фюлоп.

Виступи відомих європейських медієвістів, докторів наук Марти Фонт (Науковий університет міста Печ), Ласла Сенде (Угорський національний музей, Будапешт), Магдолни Лацаї та Каталін Калмар (Національний університет Дебрецена), а також вітчизняних дослідників, насамперед відомого фахівця доктора історичних наук Мирослава Волощука (Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника), наукового співробітника Ольги Козачок (Інститут українознавства імені Крип’якевича НАН України) та кандидата історичних наук Ласла Зубанича (Ужгородський національний університет), свідчать про наявність вагомих, високопрофесійних систематичних досліджень із проблематики середньовіччя.

Зокрема, на думку відомої дослідниці професора Марти Фонт, вивчення сфери інтересів імперій є можливим саме в контексті аналізу діяльності християнських місій. Передусім угорські і польські території належали до сфери впливу Східної Франкської держави, а згодом – Священної Римської імперії. Чільники племінних союзів, які підтримали християнізацію, здобули як підтримку з боку імператорів, так і переваги у своєму середовищі. Втім вони також і спровокували своє оточення, що безпосередньо виявилося у масових язичницьких повстаннях. Важливим кроком у цьому процесі було й те, що знать Центральної та Східної Європи, яка підтримала місію християнізації, була пов’язана поміж собою (а також із сусідніми імперіями) шлюбними взаєминами.

Панування у довгостроковій перспективі можливео було лише за умов зовнішньої підтримки, і в цьому важливе місце відводилися династичним шлюбам, які в цілому визначали – військову силу, організаційний досвід і нові родинні стосунки. Ці династичні шлюби пов’язували династії між собою численними узами, утворюючи на найвищому рівні суспільства «наднаціональну» віртуальну силу.

Медієвістика все частіше порушує питання: концепція Центральної Європи є вигадкою чи це була колись реальна єдність, яку можливо знов відкрити й реконструювати? Учасники міжнародного форуму зосередилися на розгляді таких питань: роль святого Ласла у європейській політиці раннього середньовіччя; аналіз міжнародних відносин за часів правління святого Ласла; відображення пам’яті про святого Ласла у картинах, скульптурах, національних символах, дослідження русько-угорських шлюбних зв’язків на тлі матримоніальної політики Рюриковичів з династіями латинського Заходу; Північно-Східна Угорщина за правління святого Ласла; пертурбації у відносинах Галицького князівства та Угорського королівства, тисячолітня суспільна спадщина Парціуму тощо.

«Деякі аргументи, безумовно, мають історичний характер: ми повинні посилатися на той факт, що цей регіон став європейським якраз у середньовіччі. Актуальним питанням стає відновлення середньовічних основ належності до Європи – як «спільного коріння Європи». Прискіпливе вивчення середньовіччя дозволить виховати нове покоління сучасних фахівців, які здатні зберегти ту інституційну, культурну й мистецьку спадщину, яка свого часу виникла якраз для того, щоб забезпечити належність цього регіону до Європи», – наголосив Ласло Зубанич.

Вкрай цікавою складовою форуму була й презентація виставки «Пам’яті святого Ласла» за сприяння директора Центральноєвропейського культурного інституту Петера Модоша. Збірка історичних художніх цінностей є презентацією угорської історії й представляє колишні реліквії, символи, медалі, хроніки, отже, демонструє, як мечем, вірою, законами, заснуванням храмів і єпископства посилювалося внутрішньо й зовнішньо королівство святого Ласла у альянсі з християнськими державами.

Робота конференції продовжилася наступного дня у конференц-залі Українсько-угорського навчально-наукового Інституту за активної участі студентів та аспірантів Інституту і завершилася цікавою культурною програмою.

Також за сприяння Марти Фонт, Бодіш Емеке та Ласла Сенде кафедрі Історії Угорщини та європейської інтеграції УжНУ передана значна кількість книг, монографій з історії країн Європи та історії світової дипломатії.

Учасники конференції мали можливість ознайомитися особисто з величчю Мукачівського замку, палацу графів Шенборнів та замку Сент-Міклош.

«Через реалізацію цього міжнародного форуму ми намагаємося також формувати інституційні відносини між науковими інститутами вищих навчальних закладів по обидва боки Карпат (Ужгород, Київ, Львів, Івано-Франківськ, Чернівці) та угорськими дослідниками (Будапешт, Дебрецен, Печ) з метою відродження середньовічних досліджень і написання нової спільної європейської історії на основі наявних чи забутих джерел. Відповідно прагнемо презентувати наукові надбання широкій громадськості, що слугуватиме й імпульсом для наукових пошуків молодого покоління істориків», – підсумувала завідувач кафедри Історії Угорщини та європейської інтеграції УжНУ, професор Єва Кіш.