Отож після фантастичних подорожей до Кошиць, Будапешта, Штурова, Пештян, Бойни, Топольчан, Естергома та Брно учасники експедиції взяли курс на одне з найкрасивіших міст світу – величний Відень.
Про туристичну привабливість та елегантність останнього навряд чи вдасться коротко розповісти, однак ми спробуємо передати хоча б найважливіше.
Вже о сьомій ранку студенти розпочали свою екскурсію. У такий період доби місто виглядає доволі тихим і безлюдним, однак цю атмосферу можна назвати сприятливою, адже вона дозволяє безперешкодно насолодитися вулицями австрійської столиці, зокрема її надзвичайною архітектурою. Маршрут мандрівки розпочався на Фаворітенштрасе, звідки археологи вирушили до центру міста зі славнозвісною ратушею, що є символом туристичного потенціалу столиці. Далі першокурсники вирушили до Музейного кварталу, де їх особливо вразила Альбертіна, котра справді мало кого залишає байдужим.
Наступний пунк – собор святого Стефана – готична перлина міста. Після огляду зовнішнього оздоблення костелу, мандрівники насолодилися внутрішнім інтер’єром і відчули захоплення перед цим творінням рук людських.
Район Іннер Штадт теж подивував істориків своєю екстравагантністю, хоч і нагадував про сумне, позуючи перед молоддю своїм пам’ятником жертвам чуми. Загалом аж до самого вечора студенти гуляли вулицями та парками Відня.
Хоча юні археологи й покидали столицю Австрії із відчуттям певної ностальгії, та вона швидко розвіялася – подорож ще не закінчилася, а на молодь чекало головне місто Словаччини – Братислава.
З першого ж погляду студенти закохалися в цей зовсім не величний чи монументальний, однак дуже щирий і привітний варош. Купа фонтанів, різні смаколики, смачна кава і Братиславський замок підкорили серця членів експедиційної групи. Приємним доповненням стала хороша сонячна погода, котра дозволила провести місту надзвичайно ефектну презентацію Дунаю, без котрого важко уявити собі Братиславу. Найбільша ріка Європи настільки вразила молодь, що дехто був навіть готовий просто залишитися на її березі та спостерігати до самого вечора за могутньою течією і витонченими хвилями.
Час сплив непомітно, і студенти були змушені відірватися від братиславських панорам, але ще встигли поблукати вулицями міста й відвідати найстаршу його частину – ту саму, звідки й починала народжуватися столиця. Утім і це не стало завершальним акордом подорожі. Він пролунав у місті Нітра, котре хоч і не може конкурувати з Віднем чи Братиславою за кількістю населення, та цілком здатне з ними посперечатися щодо часу заснування й числа туристичних об’єктів.
Варто згадати, що завдяки словацькому колезі – археологу Петеру Беднару – студентам вдалося безкоштовно відвідати Нітрянський замок та всі його експозиції, зокрема дієцезний музей, каземати та базиліку святого Еммерама. З висоти останньої відкривався прекрасний краєвид на батьківщину князя Прібіни, чим вдало скористалася молодь, зробивши шалену кількість світлин на свої ґаджети. Після замку студенти відвідали церкву Святого Ладислава, місцеву синагогу, пройшлися головними вулицями міста і навіть піднялися на Кальварію, без відвідання якої неможливо повністю осягнути всю красу Нітри.
Сказати, що учасники групи залишились задоволені поїздкою, – нічого не сказати. Море емоцій, океан вражень, купа нового досвіду, ба навіть зміна світогляду були гарантовані вже з самого початку. Власне, все це й сталося після мандрівки прекрасними місцинами Європи, рівних яким справді мало. З хорошими спогадами і амбітними планами на майбутнє студенти повернулися на місце дислокації експедиції, готові до продовження плідного навчально-пізнавального відпочинку.