Сайт Медіацентру УжНУ
Підрозділ створений у липні 2013 року

Найцікавіше з виступів на панельній дискусії у рамках Днів кар’єри ЄС

1 205
Днями в УжНУ відбувся щорічний захід у рамках Днів Європи. Учасники долучилися онлайн та офлайн. Чимало серед них — студентів, які тільки стають на шлях побудови своєї кар’єри. Що буде особливо на часі найближчими роками в Україні, які знання та навички варто розвивати, аби більш ефективно пересуватися кар’єрними сходами, розповіли учасникам заходу експерти-спікери заходу. Подаємо найцікавіші думки мовців.

Кризи — це можливість розвитку

Найцікавіше з виступів на панельній дискусії у рамках Днів кар’єри ЄСПроректор з науково-педагогічної роботи УжНУ Ігор Король: «Нинішня війна триває століттями, але нині вона у гострій стадії. Ніхто не має сумніву, що ми вийдемо з неї з перемогою, але маємо думати, з чим з неї вийдемо. Саме завдяки успішній кар’єрі можна реалізуватися, тому університет приділяє цьому значну увагу.

Ми прийняли понад 5000 внутрішньо переміщених осіб у наших гуртожитках і 600 людей досі проживають у нас. Ми відкрили для них не лише наші двері, але й серця. Зараз на Закарпатті є близько 400 тисяч внутрішньо переміщених осіб. Кілька десятків тисяч — в Ужгороді. Це виклик, але й нові можливості. Кожну кризу потрібно розглядати як можливість для розвитку, яка раніше була неможливою. Зараз ми маємо на Закарпатті багато людей, які переїхали з інших регіонів, були певною мірою успішними і привезли сюди свій досвід, свій інтелектуальний багаж, свою філософію. Вони привезли досвід минулих поколінь, які жили на тих територіях. Сюди приїхало багато підприємців із коштами, ідеями, стратегіями та бажанням розвиватися. 20 років тому на Закарпаття йшли інвестиції і нині ми маємо потужну санаторну базу. І вплив сьогоднішніх процесів за деякий час буде аналогічним. Зараз люди, які інтергувалися у Закарпаття, дуже соціалізовані. Майже всі, хто може працювати з переселенців у наших гуртожитках, знайшли собі роботу. Це активні люди й це позитивно впливатиме на регіон. Тому ми робитимемо зі свого боку усе для освіченості нашого населення.

Цього року ми маємо найбільше абітурієнтів, порівняно з минулими роками. Багато абвтурієнтів із інших регіонів, бо Ужгород є доволі безпечним, а УжНУ весь час росте у рейтингах і це приваблює вступників. Тож ми маємо підвищувати якість і рівень освіти.

Ми не йдемо в ЄС як прохачі — ми є партнери. Наш університет має партнерство з понад 100 університетами світу, виконує проєкти з енергозбереження, залучаємо ґрантові кошти. Чи є у нас погана освіта? Я би так не сказав. У нас не погана освіта — на неї бракує коштів. Але однозначно в тих фінансових умовах, що має Україна, західні виші просто б не вижили. Тому якщо ми рухатимося в Європу, залучатимемо кошти, то ми зможемо покращити матеріальну та наукову базу. Орієнтуємося на потреби сучасності, орієнтуємося на потреби ринку праці, весь час змінюємо освітні програми. І в розрізі євроінтергації є покращення інформаційних навичок. Тож аж на 4 факультетах маємо спеціальності, пов’язані із цифровими технологіями».

Цю тезу підтримав і модератор зустрічі, в.о. декана факультету історії та міжнародних відносин Віталій Андрейко. Він наголосив на студентоцентризмі та міждисциплінарних зв’язках, які створює університет.

Привозьте в Україну європейський досвід

Радниця з питань преси та інформації Представництва Європейського Союзу в Україні Вікторія Давидова: «Сьогодні відкривається багато можливостей для кар’єрного росту не тільки студентів, але й дорослих. ЄС відкрив декілька нових програм. Багато людей дивляться у бік Європи і хочуть там працювати, це нормально. Зараз для українців є багато нових можливостей, багато вакансій. Але цей досвід, знання, навички, які ви отримаєте там, потрібно повертати в Україну. ЄС надає все більше і більше допомоги, проєктів буде ще більше. І все це потрібно застосовувати на практиці, аби допомагати розвитку нашої країни».

Україну хочуть бачити в ЄС, але

Менеджер проєкту «Інформаційна підтримка мереж ЄС в Україні» Денис Черніков: «Із моменту схвалення заявки України на здобуття членства в ЄС, існує чітка позиція лідерів європейських інституцій. Вони хочуть бачити Україну в ЄС, але для цього має бути реалізована певна стратегія:

  • розбудова конкурентної економіки;
  • ліквідація корупції;
  • створення інвестиційних можливостей.

Найцікавіше з виступів на панельній дискусії у рамках Днів кар’єри ЄСЗараз ЄС готує велику програму відновлення та відбудови України і для цього буде створений спеціальний механізм ReBuild Ukraine. Це унікальна ситуація, коли для окремої країни створили спеціальний напрям для відбудови. Ресурс — бюджет ЄС, внески держав-членів, Європейського інвестиційного банку, Європейського банку реконструкції та розвитку. Інновацією цього підходу буде те, що великий ресурс залучатимуть внаслідок санкцій — арештів російського майна, репарацій. Це все має допомогти підготувати країну до набуття членства в ЄС.

Зараз є 4 групи пріоритетів для відбудови:

  • Відновлення інфраструктури: житла, лікарень, шкіл, університетів тощо.
  • Модернізація держави та її інституцій: забезпечення верховенства права.
  • Структурні та регуляторні реформи — економічна спроможність та конкурентоздатність.
  • Відновлення економіки, щоб не допускати витоку кадрів та повернути людей і бізнес, створювати інвестиційні можливості.

У пригоді в найближчі роки вам стануть такі навички:

  • здатність адаптуватися до змін,
  • вміння співпрацювати з іншими,
  • цифрові навички.

Тому навчання протягом усього життя є критично важливим. Потрібно вчасно користуватися можливостями, які створює Європейський Союз».

Вчіться цифровізації та вдосконалюйте англійську

Заступник голови Закарпатської ОВА з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Олександр Пацкан: «Наші делегації вносять нове бачення у Європі. Чого вартий тільки додаток Дія. Зараз усі бізнеси цифровізуються, цифрова освіта, документообіг. Немає практично жодної галузі, де нема цифровізації. Вчіться цифровізації та вдосконалюйте англійську мову.

Хочу акцентувати: на Закарпатті зараз близько 400 релокованих підприємств із різних регіонів України. І 50% з них це ІТ-компанії. Це для розуміння попиту на ІТ-спеціалістів. Було би бажання вчитися та розвиватися, робота в цій сфері знайдеться. І це одна з найбільш високооплачуваних професій і в Україні, і в Європі».

Потрібне реформування медіа

Роман Сов’як
Роман Сов’як

Журналіст Роман Сов’як: «Чи може Україна стати повноцінним членом ЄС без змін у медіа? Ні, не може. Єврокомісія передбачила 7 пунктів, які має виконати Україна, щоб стати повноцінним членом Європейського Союзу. Серед них є і реформа медіа. Інтернет-ЗМІ у нас не регульовані. Зовсім. Ніяк. У нас є газети, телебачення, радіо, інформаційні агентства, але інтернет-ЗМІ як ЗМІ немає. Тому ЄС хоче об’єднати усі ЗМІ в медіа. Тоді буде можливість впливу на ЗМІ, онлайн-видання нестимуть відповідальність за інформацію, яку вони публікують. Часто люди, які працюють у ЗМІ не є журналістами з точки зору законодавства. Є багато інтернет-ЗМІ, які працюють неофіційно, але професійно та стикаються з непорозуміннями, мовляв, ви не преса. Часто це було вигідно як і власникам медіа, так і владі. Часто такі незареєстровані медіа ставали зливними бачками чи створювалися під політичні проєкти. Тому потрібно чітко розмежувати маніпуляцію і свободу слова.

Світова практика показує, що під час будь-якої війни була військова цензура. Були спеціальні органи, які контролювали з точки зору військової доктрини і доцільності, можна чи ні подавати цю інформацію. У нас журналісти досі послуговуються власним внутрішнім розумінням, подавати цю інформацію чи ні. Марафон «Єдині новини» на початку війни зробив дуже багато, бо має бути одна загальна точка зору, погоджена з військовими. Водночас точка зору різних політичних гравців — українських та європейських — має бути. Виключення трьох порошенківських каналів з Марафону, на мою думку, недоцільне. І чому в той же час працівники колишніх медведчуківських каналів працюють в Марафоні? Ніхто не посперечається, що телеканали медведчука нанесли багато шкоди Україні, вони були ефективними. Де закінчується свобода слова, а де починається робота на ворога? Ми маємо це усвідомити, пропрацювати і тоді зможемо стати членом ЄС. Інакше в кращому випадку, залишимося кандидатами у члени».

Також Роман торкнувся теми нерегульованості роботи блогерів. Адже, як каже журналіст, поки є блогери, які збирають мільйони на армію та популяризують вакцинацію і колосально підтримують державу та людей, паралельно є анатолій шарій та блогерки, що розповідають, як їли власну плаценту і несуть шкоду.

Україні буде потрібно багато айтівців. Знання та хист для програмування не завжди потрібен

Регіональний представник SoftServe в м. Ужгород, член правління Закарпатського ІТ-кластеру Олександр Мерявчик зауважив, що через повномасштабну війну Україна стикнулася з неможливістю організувати безпечну роботу зі стабільним інтернетом, відтоком спеціалістів та клієнтів за кордон.

«Зараз сфера ІТ в Україні винаймає менше людей, ніж до війни, але вакансії є. Є стабільні напрямки, куди ми часто набираємо людей. Коли відкриються кордони, 30% айтівців поїдуть з країни. І потрібно буде шукати їм заміну. А хто прийде їм на заміну? Ви прийдете їм на заміну. На відновлення України працюватиме весь світ і сюди йтимуть інвестиції. І це відкриє потреби для збільшення робочих місць. Тому навіть не йдеться про мотивацію тих, хто вже виїхав. Є відчуття, що люди чекають, коли це все закінчиться. Тому, повірте, вони повернуться. Але потрібно змінити стереотип абітурієнтів, студентів, їхніх батьків щодо того, що за кордоном більше перспектив. ІТ галузь через 2-3 роки почне давати багато вакансій на низьких позиціях, які не потребують особливих знань та навичок. І таких людей буде потрібно багато. Тому ми готуємо освітні програми тут, щоб багато людей мали змогу заходити в ІТ».

«Пам’ятайте про позиціювання себе. На ринку праці ви продавець і ви продаєте себе. Україна це бренд. І кожен із вас — це частинка цього бренду. І наскільки яскравою буде ваша зовнішня упаковка, наскільки будуть грамотно упаковані ваші продукти у CV та резюме, наскільки якісні продукти будуть запаковані — тобто ваші знання та компетенції, настільки й будете успішними на ринку праці. Ви навчаєтеся не для того, щоб стати гвинтиком у системі. Ви стаєте кандидатом, за якого мають боротися роботодавці».

English — це  must have

Тетяна Бутурлакіна
Тетяна Бутурлакіна

Кар’єрна консультантка, директорка Центру кар’єри УжНУ Тетяна Бутурлакіна: «Англійська — одна зі складових вашої успішної комунікації та кар’єрного росту. Зараз Україна це бренд. І українці це не просто міграція. Це висококваліфіковані професіонали зі знанням мови. Англійська — це ваші можливості.

Вивчайте мову, сертифікуйте її в майбутньому. Бо це ваше підтвердження компетенції. Якщо ви відчуваєте, що ваша англійська потребує удосконалення, робіть це зараз, вже зараз. Відлік пішов. Мова відкриває вам можливості для професійного росту. Йдеться про міжнародні студентські програми обміну, які є в університеті. Їх маса сьогодні. І основний критерій для участі у них — знання мови. Тому фаховість і комунікативні навички відкриватимуть вам усі двері. Дуже важливо виїжджати, здобувати новий досвід за кордоном, але найважливіше повертатися. Я вірю в це. Я і сама свого часу повернулася. І є багато історій українців, які повертаються в цей складний час. Ми тут, ми всі тут. І для країни це важливо.

Найближчим часом в Україні найбільш затребуваними будуть такі спеціальності:

  • Топова сфера це ІТ. Сюди потрібні різні спеціалісти: крім розробників потрібні проєктні менеджери, фахівці з підбору персоналу, рекламники тощо.
  • Філологи і перекладачі, це ваш час. Мова це зброя, а слово це потужний інструмент впливу.
  • Архітектори, інженери, енергетики будуть потрібні для відновлення та розбудови країни.
  • Медики, психологи, фізичні терапевти, тренери будуть потрібні українцям як ніколи.
  • Історикам та юристам є де встановлювати та розповідати людям і світу правду.
  • Економістам так само потрібно буде працювати над залученням інвестицій та розумним розпорядженням коштами.
  • Важливі інноваційні рішення, стартапи. Потрібно шукати дієві та результативні рішення в умовах кризи та обмежених можливостей.

Що робити вже зараз? Активно розвивати hard skills i soft skills».

Україна спроможна бути членом Європейського Союзу

Професор Ігор Тодоров: «Ми маємо обережно та без перебільшеної завзятості ставитися до статусу кандидата у члени Євросоюзу. Ми маємо 7 вимог, які мають бути виконані до кінця року. І фактично зараз ми маємо статус кандидата в кандидати. Але Україна справами доводить, що вона є кандидатом у члени в ЄС. До того ж є позитивний досвід, коли за наявності політичної волі обох сторін країни, які були далекими від копенгагенських критеріїв, ставали членами ЄС. Цей досвід дає надію і нам. Водночас ми маємо доводити, що Україна спроможна бути членом Європейського Союзу. Нагадаю чудову формулу трьох П: патріотизм (серед нього і кенселінг усього російського, зокрема і мови, тож активний перехід співвітчизників на українську мову це складова частина успіху), професіоналізм та порядність (ми маємо принципову відмінність від ворогів і в цьому наша особливість)».

Виробити звичку постійно навчатися

Заступниця декана факультету історії та міжнародних відносин Олеся Бенчак: «Я мала можливість стажуватися у провідних ВНЗ Європи в різних країнах. Участь у програмах дозволяє наочно побачити переваги академічної мобільності та здобути додаткові інтернаціональні зв’язки. Як мінімум ви зрозумієте традиції, культуру, соціальні та економічні особливості розвитку цих країн. Як максимум — отримаєте нові знання, вивчите чи вдосконалите іноземну мову, підвищите професійну компетентність, здобудете унікальний досвід співпраці та налагодження ефективного діалогу з європейськими закладами вищої освіти.

Українцям потрібно бути готовими до змін та виробити звичку до постійного навчання. Ще у січні 2020 року на черговому форумі в Давосі говорили про необхідність світової революції з перенавчань. Вивчайте роботу з даними, цифровий маркетинг, розвивайте соціальні навички. Зараз є все більше потреби в навичках ефективних комунікацій, роботи в команді, вмінні надавати зворотний зв’язок, презентувати свої ідеї. Існує навіть думка, що м’які навички витісняють тверді навички. Однозначно, потрібно розвивати критичне мислення, креативність, управління командою, емоційний інтелект. Без звички постійно навчатися неможливий розвиток цих навичок. Бо здатність вчитися — це навичка і теперішнього, і майбутнього. Щоб бути в тренді сьогодні треба вчитися. Хто володіє інформацією, той володіє світом».

Ксенія Шокіна, Медіацентр УжНУ
Залишіть відповідь

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.