Сайт Медіацентру УжНУ
Підрозділ створений у липні 2013 року

Науковець УжНУ в Конституційному кафе долучився до обговорення виконання рішень Конституційного Суду України

Участь у заході взяв професор Ужгородського університету Михайло Савчин

0 159
20 грудня у Києві відбулося неформальне обговорення вітчизняними науковцями-конституціоналістами, яке заведено вже називати як Конституційне кафе. Ця традиція неформальних обговорень проблем вітчизняного конституціоналізму зародилася у 2015 році з початком конституційної реформи, яка нині втілюється у сфері правосуддя.

І такий аспект реформування правосуддя, як виконання рішень Конституційного Суду України, став предметом обговорення чергового Конституційного кафе. Основні проблеми, які обговорювали:

  • реальне використання забезпечувального наказу Конституційного Суду;
  • чи належним чином процесуальні кодекси конкретизували механізм перегляду остаточних судових рішень, з яких було ухвалено позитивне рішення щодо конституційної скарги;
  • які наслідки породжує для виконання рішень щодо конституційних скарг визначення Конституційним Судом відстрочення свого рішення;
  • чи можливе поновлення порушених прав за наслідками розгляду конституційної скарги;
  • чи є потреба у зупиненні провадження загальним судом у разі необхідності застосування положення, конституційність якого викликає в суду сумніви, і це істотно впливає на результати розгляду справи.
Михайло Савчин
Михайло Савчин

Учасниками дискусії стали Олександр Водянніков, національний радник з юридичних питань, керівник відділу верховенства права Координатора проектів ОБСЄ в Україні, LLM, к.ю.н., Оксана Грищук, д.ю.н., професорка, Сергій Різник, к.ю.н., доцент (обидва – Львівський національний університет імені Івана Франка), Михайло Савчин, д.ю.н., професор, директор НДІ порівняльного публічного права та міжнародного права УжНУ та Валерія Лутковська, уповноважена Верховної Ради України з прав людини (2012-2018).

Захід модерувала Наталія Ковалко, к.ю.н, доцентка Київського національного університету імені Тараса Шевченко, знана своїми філігранними й мистецькими вміннями модерувати дискусії такого роду.

З більшості питань у науковців та експертів існували певні дискусійні моменти, що стосувалися окремих аспектів виконання рішень КС щодо конституційних скарг. Зважаючи на загальнообов’язкову силу рішень КС наголошувалося на тому, що при обґрунтуванні своїх рішень КС має доволі детально обґрунтовувати його положення. Це є важливим, оскільки таким чином встановлюються орієнтири для дальшого перегляду судового рішення, на підставі якого при вирішенні конституційної скарги було встановлено невідповідність Конституції застосованого закону в остаточному судовому рішенні.

При виконанні забезпечувального наказу, який ухвалюється Великою палатою КС при реальній загрозі настання незворотних наслідків для конституційно захищеного права, існує невизначеність щодо забезпечення його ухвалення. Адже конституційні скарги передаються на перегляд одного із сенатів КС. Наразі процедурно це можливо забезпечити через внесення клопотання перед Великою палатою щодо ухвалення такого рішення з одночасним зверненням до КС із конституційною скаргою. Своєю чергою, Конституційний Суд має улагодити належний розгляд клопотань скаржників про ухвалення про вжиття заходів у рамках забезпечувального наказу.

При виконанні рішень КС щодо конституційних скарг важливим є поновлення скаржника у правах за аналогом механізму restitution in integrum, що застосовується Європейським судом з прав людини. Тому якраз важливим є чітка і розлога мотивація рішення КС доступною і зрозумілою мовою, щоб на основі цієї юридичної позиції суд загальної юрисдикції міг переглянути рішення, яке ґрунтувалося на антиконституційних положеннях закону. Зважаючи на загальний юридичний ефект рішень КС, це також важливо і для Верховної Ради, щоб парламент вносив відповідні зміни до законодавства з урахуванням юридичних позицій КС, викладених у його рішеннях.

Конституційний Суд у своїх рішеннях може відстрочити їх виконання. Однак для рішень у конституційних скаргах це мало бути викликано певними винятковими обставинами, зважаючи на 30-денний строк звернення скаржника до суду щодо перегляду остаточного судового рішення, щодо якого розглянута конституційна скарга. Стосовно вироків судів у кримінальному процесі така ситуація є малоймовірною з огляду на принцип пропорційності, який означає домірність і доречність вжиття державою заходів впливу на особу. Оскільки заходи кримінального впливу є найсуворішими, то виконання рішення КС має бути невідкладним.

Не існує певної потреби зупинення провадження загальним судом у разі необхідності застосування положення, конституційність якого викликає у суду сумніви, і це істотно впливає на результати розгляду справи. У такому випадку суд загальної юрисдикції має керуватися правилами прямої дії Конституції, зокрема визначати обсяг негативних і позитивних обов’язків держави щодо захисту конкретного суб’єктивного публічного права.

У ході дискусії також обговорювалися причини зволікання прийняття Верховною Радою законів про референдум та про засади державної мовної політики, про що вказував у своїх рішеннях Конституційний Суд. Предметом розмови також було використання Конституційним Судом України досвіду Європейського суду з прав людини при вирішенні конституційних скарг.

Сам перебіг дискусії у Конституційному кафе можна подивитися за посиланням.

За інформацією професора юрфаку Михайла Савчина

Залишіть відповідь

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.