Професор УжНУ взяв участь у науково-пошуковому проекті «Книга Скорботи України. Закарпатська область»
Копітку роботу над цим виданням уже багато років координує відповідальний секретар редколегії Борис Гвардіонов. Наразі вдалося заповнити важливі прогалини Закарпаття в новітній час: демографічні втрати від репресій та воєн. Роман Офіцинський написав ґрунтовну передмову до 11-го тому. Також упорядники подали передрук його статті про Голокост на Закарпатті серед тематичних матеріалів.
Загалом окресленою проблематикою в Україні тривалий час опікуються Головна редакційна колегія науково-документальної серії книг «Реабілітовані історією» (створена 1992 р.), Державна міжвідомча комісія у справах увічнення пам’яті учасників антитерористичної операції, жертв війни і політичних репресій при Кабінеті Міністрів України (діє від 1996 р.), Український інститут національної пам’яті (від 2006 р.).
У серії «Реабілітовані історією» вийшло 99 книг, а працівники обласних науково-редакційних груп склали картки на понад 700 тисяч репресованих. Як випливає з двотомника «Реабілітовані історією. Закарпатська область» (2003-2004), жертвами тоталітарних репресій у післявоєнному Закарпатті стали понад 50 тис. осіб, або близько 7% від усього населення краю станом на 1946 р.
Від 1992 р. діяло державне пошуково-видавниче агентство «Книга пам’яті України», що випустило близько 400 томів, де згадано понад 10 млн загиблих, зниклих безвісти, похованих на українській території. У двотомнику «Книга пам’яті. Закарпатська область» (1995, 1998) йдеться про 7 205 закарпатців, які загинули у військових діях 1939–1945 рр.
Від 1999 р. своєрідним продовженням «Книги пам’яті» стала «Книга Скорботи України». В Ужгороді вийшло 11 томів, що увічнили прізвища закарпатських жертв Другої світової війни. Всього у 1939–1945 рр. загинув і пропав безвісти 93 091 закарпатець. Серед них – 87 305 загиблих у концтаборах Угорщини і Німеччини, зокрема близько 85 тис. євреїв – жертв Голокосту. У лавах угорської армії загинули 3 104 закарпатці. 2 609 закарпатців померло у радянських таборах військовополонених. Зафіксовано 386 цивільних жертв радянської армії, що вступила на Закарпаття восени 1944 р., а 227 закарпатців стали жертвами сваволі угорських і німецьких окупантів: за непокору, порушення комендантської години тощо.
Протягом останнього століття найбільших втрат населення Закарпаття зазнало в 1939–1945 рр. – орієнтовно понад 213 тисяч осіб: понад 113 тис. загиблих і майже 100 тис. вимушених мігрантів (біженців, виселених тощо). Окрему категорію становлять примусові робітники – майже 111 тис. осіб, яких забирали з краю для потреб угорської, німецької, радянської економік.
Це не вичерпні історико-демографічні підсумки життя Закарпаття в умовах воєн і репресій. Але завдяки науково-пошуковому проекту «Книга Скорботи України. Закарпатська область», 11-й том якого перед нами, вдалося заповнити важливі прогалини.