Програмувати й перемагати: як закарпатських школярів готують до майбутнього в ІТ-сфері

Не дивуйтеся, що молодь готова навчатися влітку цілий тиждень. На школах із програмування панує атмосфера колективного здобуття знань, суперництва, перемог, а водночас є соціальна складова, тому цей формат приваблює школярів Закарпаття, інших областей та навіть з-за кордону.

Розповідаємо, чому школи з програмування такі популярні і як вони впливають на розвиток ІТ-сфери.

Планували тренінг, а вийшов соціальний проєкт

В Україні відомі три школи з алгоритмічного програмування: у Кременчуку, Рівному та Хусті. Лектори кожної з них добре знайомі між собою, тому в минулі роки приїжджали з командами один до одного.

Ідея закарпатської школи з програмування спала на думку Олександру Міці – доктору технічних наук, завідувачеві кафедри інформаційних управляючих систем та технологій УжНУ – після участі в кременчуцькій школі як лектора. Він зрозумів, що запит на таке навчання в закарпатців є, а 2–3 днів тренінгу замало для підготовки. Тож почав серйозно розмірковувати над форматом та місцем проведення.

Щоб зібрати на тиждень команди з різних куточків Закарпаття та інших областей, потрібно було відповідне приміщення, яке підходило б для навчання, проживання, харчування й дозвілля. Завдяки давній дружбі Олександра Міци та вчителя інформатики Хустської гімназії-інтернату Миколи Дроня, а також за підтримки тодішнього директора Михайла Онофрея, обрали саме цей навчальний заклад. Так улітку 2017 р. тут провели першу школу з програмування. Спочатку учасниками були тільки хустські школярі, згодом долучили ужгородських. На третій школі алгоритмічного програмування навчалися діти з уже 7 областей України. Тепер проведенню школи допомагають очільниця управління освіти, релігій та у справах національностей міста Хуста Олеся Калинич і теперішній директор Хустського багатопрофільного ліцею №1 імені Івана Магули (нова назва Хустської гімназії-інтернату) Олександр Бачкай.

У процесі роботи шкіл організатори зрозуміли: такий формат не лише сприяє навчанню, а й допомагає дітям визначитися з майбутньою професією, знайти себе. З одного боку, Закарпатська область – одна з кращих на всеукраїнському етапі з програмування, а з іншого – рівень викладання інформатики в сільській місцевості дуже поганий… Призові місця на змаганнях зазвичай здобувають школярі Ужгорода, Хуста, Виноградова.

— У школах нашої області програмування практично не вивчають. Знаю про ситуацію зсередини, бо спілкуюся з учителями, бачимо, як проводять районні олімпіади. Часто трапляється, що вчителі запрограмовують дітей не на навчання, а на заробітчанство, бо не вірять у них. До нас приходять діти з низьким рівнем знань, а наприкінці школи стають призерами. Це спонукає до розвитку. Така дитина вже не буде серед заробітчан, із неї вийде програміст, бо перемоги допомагають повірити в себе, – пояснює Олександр Міца.

У районах області дотепер проводять безмашинний тур олімпіади, який був актуальним ще 30 років тому. Причиною є нестача в учителів знань із програмування. Щоб їх поліпшити, для педагогів періодично організовують курси на базі УжНУ.

Формат школи: 6 повних днів навчання + день змагань

Закарпатська школа триває 7 днів. Перші 6 днів проводять лекції, навчають алгоритмічному програмуванню, розв’язують чимало задач, а на 7-й день змагаються між собою. Так, годину-півтора триває лекція, затим 4 години – розв’язування задач, далі обід, а з 15.00 до 18.00 – період дорозв’язування, тобто розбір задач за допомогою лектора.

— Змусити дитину працювати з програмуванням цілий день – майже неможливо. Але під час школи один допомагає іншому, відчувається колективна підтримка, є бажання перемогти. Розумієте, створити відповідну атмосферу – це вже велика справа, – переконує Олександр Міца.

У школах бере участь більше пів сотні осіб. За гендерною ознакою переважають хлопці, але є й дівчата. Найчастіше до шкіл із програмування долучаються вихованці з Ужгорода, Мукачева, Виноградова, Сваляви. Охочих пройти навчання суттєво більше, ніж є місць. У цьому році зареєструвалися учасники з Києва, Харкова, Волині, Житомирщини й Тернопільщини.

Відтак закарпатська школа з програмування–2022 матиме чотири ліги: першу – для призерів олімпіад обласного та всеукраїнського етапів, другу – для призерів міських та районних олімпіад, третю – для тих, хто знає хоча б розв’язувати задачі, які пов’язані з масивами, і четверту – для новачків. Після отримання заявок від учасників проводять кваліфікаційний тур, щоб визначити рівень учасників. За віковим критерієм обмежень немає.

Базовою мовою навчання є мова програмування С++. Під час школи її учасники видають газету «Новинка++».

Цьогоріч школа відбудеться з 21 до 28 серпня, але набір уже завершений. Зацікавлених взяти участь у наступних школах просять надіслати інформацію про себе на електронну адресу kaf-iust@uzhnu.edu.ua.

Лекторами школи є відомі в Україні викладачі, тренери, автори підручників, а також успішні студенти, які приїжджають з-за кордону, розповідають про свою роботу, дарують учасникам призи. У кафедри інформаційних управляючих систем та технологій, яку очолює Олександр Міца, є потужна спільнота випускників, що працюють по всьому світу. Досить багато перераховувати це і «Snap inc.» Лос-Анджелесі, «Google» в Мюнхені, «Facebook» в Лондоні, в «Microsoft» у США та Празі та ін.

Атмосфера конкуренції мотивує, а після навчань і змагань почуваєшся впевненіше в програмуванні

Історій про те, як школярі приходять у найслабшу лігу, а наступного року перемагають у найсильнішій – чимало. Ми вирішили запитати в школярки-учасниці й студента-лектора, чим приваблює їх участь у школі з програмування.

Так, студент факультету інформаційних технологій УжНУ Василь Меренич був лектором на трьох школах із програмування. Нещодавно він пройшов дві співбесіди на посаду працівника лондонського офісу «Facebook», тож упевнено ділився досвідом, знаннями зі школярами. На його думку, найважливіше під час таких заходів – атмосфера.

— Учасники школи зайняті увесь день: працюють із лекторами, беруть участь у змаганнях, аналізують задачі. Атмосфера конкуренції, коли щодня визначають лідера, спонукає, мотивує до кращих результатів. Коли був лектором на своїй першій літній школі – було незвично, не вистачало досвіду. Тоді проводив лише одну лігу, а цього року, під час зимової школи, вже дві. Прочитав три лекції, підготував матеріал і завдання до теми. Серед учасників були ті, хто влітку був у другій лізі, а під час зимової школи вже перейшов у першу. Це хороше досягнення, – розповідає Василь.

11-класиця Ужгородської загальноосвітньої спеціалізованої школи-інтернату з поглибленим вивченням окремих предметів Закарпатської обласної ради Анастасія Товтин двічі була учасницею школи програмування – літньої й зимової. Дівчина зацікавилася програмуванням у травні минулого року, посилено займалася і вже на літній школі потрапила до першої ліги. Взяти участь у школі їй порадив вчитель інформатики, який викладає і в УжНУ – Сергій Вапнічний. Він готує дітей до всеукраїнських олімпіад із програмування, у яких Анастасія теж бере участь. У цьому навчальному році вона здобула перемогу на обласному етапі й зараз готується до всеукраїнського. Вважає, що після участі в літній школі почала набагато впевненіше почуватися в програмуванні.

— Тут щодня по 6 годин розв’язуємо задачі, вивчаємо функції, алгоритми, структури… Перші два дні складно звикнути до насиченого графіку, але допомагають перерви, різні активності. Школа корисна для дітей різного віку. Вона дає багато нових знань, знайомства, можливість вдосконалюватися в програмуванні, – зазначає Анастасія.

Варто зазначити, що школи з програмування і курси для вчителів – не єдині проєкти факультету інформаційних технологій. До пандемії на базі УжНУ проводили 9-денну студентську міжнародну школу. Її учасниками були команди з України, Грузії, Білорусі, Польщі. У 2019 р. такий захід зібрав 140 юних програмістів.

Інтерес молоді до ІТ-освіти зростає з кожним роком, що спостерігають в університеті. Кількість абітурієнтів на згаданому факультеті зросла вдвічі за останні 5 років. Серед теперішніх студентів – 20 призерів обласних олімпіад з інформатики. Водночас викладачі зауважують: загальний рівень підготовки абітурієнтів не дуже високий. Тому школи з програмування теж стали відповіддю на проблемну ситуацію, допомагають підготуватися до вступу та поліпшити рівень знань.

Крім того, це хороша можливість зацікавити молодь, дати їй реальний шанс на майбутнє в Україні. Це підтверджують очі школярів, сповнені ентузіазму, бажання перемагати. А перші успіхи обов’язково спонукають до нових здобутків, та й не лише в ІТ-сфері.