Сайт Медіацентру УжНУ
Підрозділ створений у липні 2013 року

Туристичний маршрут Закарпаттям створять за результатами дослідження науковців УжНУ

Зацікавлювати іноземців мають намір просуванням традиційних ремесел та гастрономічної культури

0 174
Смачні страви й напої, унікальні ремесла і самобутня природа – Закарпаттю є чим здивувати навіть бувалого мандрівника. Однак, щоб показати ці перлини, їх потрібно знайти. Пошуком закарпатських «перлин» упродовж більш як пів року займалися науковці кафедри археології, етнології та культурології й студенти-історики ФІМВ. Днями в Ужгородському пресклубі ужнівці представили результати своїх польових досліджень у рамках проєкту «Промоція ремісництва і гастрономії регіону як невід’ємних складових культурної спадщини Карпатського єврорегіону».
Павло Леньо, Надія Керецман, Володимир Гуцул та Владислав Товтин
Павло Леньо, Надія Керецман, Володимир Гуцул та Владислав Товтин

Транскордонна співпраця – це поштовх для міжнародного туризму на Закарпатті. Зацікавлювати іноземців мають намір просуванням традиційних ремесел та гастрономічної культури. Сам проєкт розпочали минулого року і виконують у рамках Спільної операційної програми Угорщина-Словаччина-Румунія-Україна 2014–2020 за фінансування ЄС. Участь у проєкті беруть університети Карпатського регіону Угорщини, Румунії та України.

Надія Керецман під час роботи над першою частиною проєкту
Надія Керецман під час роботи над першою частиною проєкту

Перша частина проєкту – це пошук респондентів. Інформацію про народних умільців і наявні ремесла й гастрономію Закарпаття шукали у друкованих виданнях, інтернет-ресурсах та через «сарафанне радіо». Менеджерка проєкту, завідувачка кафедри археології, етнології та культурології Надія Керецман розповіла: «Наше завдання було зібрати інформацію про ремесла й нашу гастрономію. Працювали «в полях» із травня і впродовж усього літа. Дослідили більшість районів Закарпатської області. Взяли інтерв’ю в понад 70 умільців особисто, але значну частину записів нам надіслали й студенти, які мали літню практику. Ми з такими людьми зустрічалися! Це пісня – не люди! Вони виконують складну роботу і ні на що не нарікають. Виготовляють унікальні речі, але часто не можуть їх тут реалізувати».

Павло Леньо під час роботи "в полях"
Павло Леньо під час роботи “в полях”

«Стараємося розкрутити невідомі речі, привернути увагу до людей, яких мало хто знає, – зауважує доцент кафедри Павло Леньо. – Найважливіше, що дістануть підтримку і рекламу самородки й ентузіасти своєї справи. Вони тчуть, роблять музичні інструменти, череси, працюють із глиною, деревом, каменем, залізом, шкірою тощо. Також широко представлені їжа та напої. Звичайно, звертаємося і до розкручених брендів, як-от «Чизай» чи Сент-Міклош. Ми намагалися залучати й представників нацменшин, щоб показати специфіку всіх етнографічних груп Закарпаття. Та в той же час багато речей, які об’єднують прикордонні регіони».

Зі слів доцента Володимира Гуцула, у полях «відбувалася найдраматичніша, найцікавіша робота». Адже «традиція виробництва жива. Проблема цих кулінарів, що вони не знають, як це використати і продати у 2020 році. Тож потрібно думати, як цим добрим майстрам надати компетенцій, аби вони могли це розкрутити й продати, бути частиною загального культурного європейського простору. У нас є що їсти, що пити, що надягнути».

Дослідники усміхаються: «Цікавих історій ставалося багато, напевно, ми про це колись напишемо».

Запрошений експерт екскурсовод Владислав Товтин резюмував: «Тепер популярним стає культурний туризм: люди ознайомлюються зі спадщиною – матеріальною і нематеріальною, можуть це скуштувати, відвідати майстеркласи тощо. Це має бути новий міжнародний туристичний продукт, який би пов’язав і кулінарів, і ремісників у єдине мереживо. Це покаже і єдність культурної спадщини, і локальні особливості, які має кожен район на Закарпатті».

Завершиться проєкт підсумковою конференцією. Також видадуть монографію та, звісно ж, сформують туристичний маршрут.

Ксенія Шокіна
Залишіть відповідь

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.