Внутрішню площу центральної башти Невицького замку – донжону – досліджували у рамках реалізації ґрантового проєкту «Розвиток інфраструктури у сфері туризму і рекреації Закарпаття, шляхом реставрації пам’ятки архітектури національного значення – Невицького замку (перша черга невідкладних робіт)».
До розкопок долучилися експерт і науковець, що десятиліттями вивчає цю пам’ятку, Олександр Дзембас, представники УжНУ: Володимир Мойжес, Ігор Прохненко, Віктор Барзак, а також вихованці археологічного гуртка Закарпатського центру туризму під керівництвом Олександра Дзембаса – нинішні студенти різних факультетів УжНУ.
НАКОНЕЧНИК СТРІЛИ, КАХЛІ ТА ЧОРНІ АРХЕОЛОГИ
Про нововиявлені артефакти розповідає Володимир Мойжес: «Під час експедиції пощастило на деякі індивідуальні знахідки. Приміром, кований масивний наконечник арбалетної стріли. Таких там багато.
Також знайшли десятки фрагментів кахлів, розчавлених ґрунтом і камінням. Тепер їх склеюють і реставрують. Припускаємо, що вони датуються кінцем XVI – першою половиною XVII століття. Ці кахлі без візерунків і мають різну форму: мископодібні, цибулеподібні, а ще видовжені конічної форми – на інших замках ми таких не знаходили. Найімовірніше, всі вони з однієї печі. Проте, де саме вона розміщувалася, наразі сказати не беремося – кахлі були складені в одному місці на глибині близько 4 метрів. Припускаємо, що їх виявили робітники у ХХ столітті. Цікаво, що жодних звітів про археологічні розкопки у замку не відомо. А ось те, що у ХХ столітті були певні реставраційні роботи, бачимо за результатами розкопок і знайденим сміттям. За цими ж слідами бачимо, що працювали там не археологи. Але археологи тут таки були. Щоправда, пізніше. І була це не наукова експедиція, а чорна археологія – це бачимо за свіжими нерівномірними перекопами орієнтовно 2000-х років.
Виявлені знахідки передамо на постійне зберігання у Закарпатський обласний краєзнавчий музей і доповнимо експозицію ранньомодерного часу».
ДОСІ НЕВІДОМИЙ ПІДВАЛ
Про іншу цікаву знахідку – підвальне приміщення – розповідає Олександр Дзембас: «У ході реставраційних робіт до вежі донжон відновили вхід – раніше він був замурований. Саме там ми й провадили археологічні розкопки. Виявили невелике підвальне приміщення завглибшки 4 метри, завбільшки 11–12 квадратних метрів. Про нього досі було невідомо. Вже тепер можемо стверджувати, що це точно не підземний хід. Це підвал – складські приміщення. І там є перекриття від дерев’яної конструкції – стелажів чи сходів. Зазвичай у таких приміщеннях зберігали харчі та вино. Зброю ні, бо там волого.
У результаті маємо ще одне приміщення, яке може бути функціональним. У перспективі це приміщення також буде відкритим до огляду. А поки що там потрібно зміцнювати фундамент».
Усі висновки є попередніми, нині весь знайдений матеріал обробляють.
Фото авторки та Володимира Мойжеса