Єзуїти були першими власниками будівлі, нині знаної як Хрестовоздвиженський кафедральний греко-католицький собор. Тривалий час у єпископській резиденції була розташована бібліотека Ужгородського тоді ще державного університету. Наразі ж приміщення звільнено від книжок та розпочато ремонт. Саме в ході відновлювальних робіт під пластом старої штукатурки знайшли старовинні печі, які використовували єзуїти. Дві печі і кам’яна плита, яку знайшли тут, датуються 1646 роком. Крім того, зняли й дерев’яну підлогу, під якою побачили автентичну кам’яну кладку, віком понад 350 років.
Студент математичного факультету Антон Бровді ділиться: «Наші викладачі розповідають, як за свого студентства постійно ходили сюди в бібліотеку, а нині бачимо те, що знайшли в приміщенні книгосховищ. Це дивовижно: просто під їхніми ногами приховувалася така таємниця! Хтозна, скільки ще секретів бережуть ці стіни».
У ході екскурсії зацікавлені могли оглянути й цінні екземпляри відділу стародруків наукової бібліотеки УжНУ – інкунабули ХV–XIX століть. Найстаріша друкована книга, що є тут, датована 1466 роком, а найдавніший рукопис – 1500-им. Варто зауважити, що бібліотека стародруків УжНУ посідає 5-е місце в Україні.
Як розповів журналістам працівник наукової бібліотеки Ігор Зомбор, усі першодруки тут з’явилися природним шляхом – їх не звозили навмисно з інших міст, а закуповували для релігійних потреб єпархії. Книги зберігають у спеціальних умовах, тож вивозити їх звідси не ризикують – вони можуть зазнати руйнування. Але науковці мають до них доступ.
Студентка факультету туризму та МК Марія Заболотна вражена побаченим: «Книги, які сюди свого часу завезли ще єзуїти, просто неймовірні! Писані від руки й гарно оформлені примірники справляють особливе враження. Складно навіть повірити, скільки людей вони бачили та які таємниць бережуть! Моя мама – бібліотекар, тож не дивно, що це викликало в мене такий інтерес. Обов’язково їй розповім, що почула й побачила тут».
