Україністика в серці Хорватії: філологи УжНУ зміцнюють партнерство із Загребським університетом
Міжнародний візит закарпатських науковиць ознаменувався жвавими дискусіями в аудиторіях і масштабними домовленостями про створення унікальних навчальних матеріалів для просування нашої національної ідентичності за кордоном
Програма перебування на філософському факультеті Загребського університету була насичена лекційними заняттями для студентів-україністів, що навчаються на першому (бакалаврському) та другому (магістерському) циклах. Науковиці запропонували студентам результати досліджень, що поєднують їхню викладацьку практику в УжНУ з науковими зацікавленнями.
Оксана Кузьма представила серію лекцій, що охопили як класичні пласти літератури, так і сучасні виклики гуманітаристики. Зокрема, висвітлила теми використання інструментів штучного інтелекту у філологічних дослідженнях, сучасних інтерпретацій «Лісової пісні» Лесі Українки, карпатської міфології в поезії Власти Власенко, також проаналізувала творчість Андрія Любки крізь призму балканістичного досвіду. Остання тема викликала особливий інтерес і сприяла налагодженню живого діалогу з хорватською аудиторією через методику дискусійних панелей і компаративного аналізу.
Лекції професорки Оксани Тиховської були присвячені українській міфології. Зокрема, вона розповіла студентам про образи мавки, русалки, чугайстра та перелесника, простежила їх переосмислення у творах українських письменників. Здобувачі освіти виявили зацікавленість темою, обмінювалися власними думками стосовно міфологічних образів, проводили типологічні паралелі до європейської міфології та літератури, ділилися вподобаннями у царині українського фентезі. Також студентам цікаво було дізнатися про образи слов’янських богів, їх об’єктивацію в українських казках, легендах, обрядах та фентезійній прозі. Ще дві лекції були присвячені космогонічним міфам українців про створення світу птахами та ритуал ініціації і його моделі в сучасній українській прозі.
Доцентка Вероніка Баньоі зосередила увагу на пошуку спільних культурних кодів в українській та хорватській мовах: розкрила тему концептуалізації сакрального в топонімії, акцентуючи на подібності принципів найменування географічних об’єктів; проаналізувала ойконіми Закарпаття як репрезентанти історичної пам’яті та етномовної ідентичності в контексті українсько-хорватських топонімних паралелей. Ці напрацювання викликали жваве обговорення в авдиторії. Крім того, лекторка продемонструвала спорідненість світосприйняття українців та хорватів крізь призму спільного зооморфного коду, зафіксованого у фраземіці. У межах вивчення сучасної української мови розглянула синтаксичну роль та семантичну варіативність сурядних сполучників у складному реченні. Зіставлення української і хорватської мовних систем дало змогу підкреслити їхню структурну близькість та спільні логічні механізми побудови думки.
Доцентка Ольга Миголинець представила лекції про діалекти української мови, систему голосних у діалектах. Особливу увагу дослідниця приділила науковим здобуткам Ужгородської діалектологічної школи, підкресливши її фундаментальний внесок у вивчення та збереження мовної спадщини. Крім того, лекторка детально висвітлила складні процеси формування української мови як державної. Ця проблематика для іноземної авдиторії була особливо цікавою, адже в сучасних умовах питання статусу мови є невід’ємним складником становлення національної ідентичності та зміцнення соціокультурних основ українського суспільства.
Окрім освітнього складника, візит був спрямований на інтернаціоналізацію УжНУ та посилення інституційної співпраці. Відбулися стратегічні зустрічі з хорватськими колегами, результатами яких стало поглиблення наукової та освітньої співпраці україністів Загребського університету з УжНУ. Важливим практичним здобутком мобільності є домовленість про створення спільного підручника з українського фольклору, над яким працюватиме професорка Оксана Тиховська разом із професоркою Дарією Павлешен. Видання вийде хорватською мовою, що сприятиме популяризації української культури в Хорватії, а також дасть змогу студентам інших факультетів Загребського університету дізнатися про фольклор українців. Це буде перша праця про українську народну творчість хорватською мовою. Підручник складатиметься з двох томів. У першому йтиметься про ритуали українців, їх міфологічне підґрунтя та символіку. Другий том буде присвячено міфології, демонології та казковій прозі українців. Можливо, вдасться опублікувати підручник і українською мовою в Україні. Це забезпечить навчальні потреби студентів у Хорватії та слугуватиме дієвим інструментом популяризації української культури за кордоном.
Завідувачка кафедри української мови і літератури, докторка наук Ана Дуґанджич і доцентка Вероніка Баньоі окреслили перспективи створення спільних наукових публікацій, присвячених етнолінгвістичному аналізу зоофразем в українській та хорватській мовах. Це дасть змогу глибше розкрити спільні та специфічні риси мовних картин світу українців і хорватів. Такий комплексний підхід дозволив трансформувати досвід мобільності в реальні науково-методичні результати, що сприяють зміцненню партнерства між Ужгородським і Загребським університетами, відкриваючи нові можливості для спільних досліджень, конференцій і публікацій.
Реалізація цієї міжнародної мобільності стала можливою завдяки підтримці та сприянню проректорки УжНУ з науково-педагогічної роботи Мирослави Лендьел, очільниці відділу міжнародних зв’язків Оксани Свєженцевої, декана філологічного факультету Юрія Бідзілі, завідувачки кафедри української мови Наталії Венжинович.
Найтепліші слова вдячності адресуємо професорці Оксані Тимко-Дітко та її чоловіку Звонку за їхню неймовірну гостинність із першої миті перебування в Загребі. Подружжя організувало не лише бездоганне дозвілля, а й створило атмосферу глибокої поваги та комфорту для учасників академічної мобільності в Загребському університеті.