УжДУ-шістдесятник: відкрито кріогенну, астрофізичну та велику медичну лабораторії, новий гуртожиток, зведено «Скалку»

У газеті «Радянський студент» за 27 жовтня 1965 року з’являється репортаж «Велике свято» про відзначення цієї події (орфографію і стилістику оригіналу тут і далі зберігаємо. – Ред.). «З нагоди свята зібралися професори, викладачі, студенти першого в історії Закарпаття вищого учбового закладу, представники партійних та громадських організацій обласного центру. З доповіддю «20 років Ужгородського національного університету» виступає ректор Д.В. Чепур. <…> Серед гостей – ректор Кошіцького університету Чехословацької Соціалістичної Республіки Еміл Матеїчк, проректор Тирновського педагогічного інституту Народної Республіки Болгарії Пеньо Русев, завідувач кафедрою угорської мови та літератури Сегедського педагогічного інституту Угорської народної республіки Ласло Вайда». Вони вітають університет, говорять про дедалі міцніші професійні зв’язки вишів. «Ректор Еміл Матеїчк вручає університету пам’ятну медаль П. Й. Шафарика. Цією медаллю рада Кошіцького університету нагородила Ужгородський вуз з нагоди його двадцятиріччя». Дістав пам’ятну медаль УжДУ і від Львівського державного університету ім. Івана Франка. Зачитали вітання президії АН СРСР.  «Наприкінці засідання головуючий проректор М.О. Лакиза оголошує, що найкращі працівники університету нагороджені Почесними грамотами обкому КП України та облвиконкому».

Нагороджувати справді було за що. У цьому ж номері «РС» натрапляємо на замітку «Міцні кроки» завкафедри англійської філології доцента О. Рота, де він не без гордості пише: «В історії вищих учбових закладів світу не було прикладу, щоб  контингент студентів за 20 років виріс у 40 разів. <…> І не випадково, коли ми зустрічаємося на міжнародних форумах з вченими, що були на Закарпатті, у найвідсталішому куточку Європи, у 30-х роках, нас запитують: «На Закарпатті вуз? Понад 8 тисяч студентів? Ви зробили чудо!» Ми додаємо: «Це радянське чудо»». Публікація, звісно, в дусі часу, але про значні успіхи в розвитку вишу можна говорити навіть на прикладі конкретно філологічного факультету. Як дізнаємося з замітки, на філфак УжДУ приїжджали викладачі з Угорщини, Чехословаччини, Болгарії, щоб вивчати досвід упровадження технічних засобів в навчальний процес, адже підрозділ готував фахівців з 6 національних мов та літератур, а викладали – 12 іноземних мов (!) .

Напевно, якщо вдуматися, скільки вдалося зробити за відносно невеликий проміжок часу, то диво справді було. До 20-річчя УжДУ у вересневому номері «Радянського студента» за 1965 р. опублікують статтю ректора Д.Б. Чепура «Багато успіхів вам, друзі!», де він звітує: «Нині в університеті 9 факультетів, 50 кафедр, 11 лабораторій і науково-дослідних груп, 100 добре обладнаних навчальних лабораторій, кабінетів і приблизно стільки ж аудиторій. В університеті є бібліотека з книжковим фондом понад 600 тисяч томів, учбово-експериментальні майстерні, ботанічний сад, високогірна біологічна база, зоологічний музей, станція спостережень за штучними супутниками Землі».

До слова, не навчанням єдиним. Як зауважує у статті «Щедре повноліття» проректор М. Лакиза, «…колектив студентів має все необхідне не тільки для навчання, а й для відпочинку. До послуг студентів клуб із стаціонарною кіноустановкою, кімнати для занять гуртків самодіяльності, спортивні зали, спортмайданчик. <…> При студентському клубі працюють хоровий, танцювальний, драматичний, вокальний та інструментальний гуртки».

У вищеназваній статті ректор Д. Чепур розповідає: «У нашому вузі працює понад 400 викладачів, 500 допоміжних працівників. Серед наукових працівників є майже 150 професорів і докторів наук, доцентів і кандидатів наук. Їх значна частина є вихованцями нашого університету. <…> Багатонаціональна студентська родина нараховує понад 8500 чоловік. У стінах нашого університету вже здобули вищу освіту 6421 чоловік». Далі ректор каже: « … першокурсники стануть свідками довгострокового введення в дію нового студентського гуртожитку на 716 місць, кріогенної лабораторії з установками по одержанню зрідженого гелію і водню, великої медичної лабораторії, астрофізичної лабораторії, спортивно-оздоровчого табору «Скалка» та інших об’єктів університету, які ми хочемо ввести в експлуатацію у нинішньому навчальному році».

(Далі буде)