Щороку все більше людей приходить віддати шану свідкам тих страшних подій. На Театральній в Ужгороді зібралося близько двох сотень небайдужих містян: серед них військовослужбовці, волонтери, чиновники, представники університету, активісти, священнослужителі.
Вшановуючи пам'ять загиблих воїнів
Назад 1 з 6 Вперед
«Я прийшла на Театральну, бо там мої друзі, які стояли на полі бою і штурмували Іловайськ, у єдиному пориві прагнучи викинути непроханих гостей із нашої землі. Кожному з нас до снаги зробити просту справу: вшанувати пам’ять загиблих в котлі. Але героям ми зобов’язані значно більшим, бо ми перед ними у великому боргу. Ця трагічна подія, вузли котрої ще розплутуватимуть історики, є актом жертовності без права забуття. Саме тому акції пам’яті, котрі нагадують нам про страшні дні серпня 2014-го, повинні проводитися на загальнодержавному рівні як трагічний пам’ятний день, бо ця війна за незалежність, за право на свободу і власний вибір стосується кожного, стосується усієї держави і суспільства», – каже доцент кафедри історії Угорщини та європейської інтеграції Інна Туряниця.
Ушанувати полеглих уже котрий рік поспіль приходить і студент УжНУ Павло Величко. Хлопець зауважує: «Дуже прикро, що у 120-тисячному місті так мало небайдужих. Прийти і вшанувати пам’ять людей, які загинули в Іловайському котлі, – це найменше, що можу зробити. Допоки їх пам’ятаємо, доти вони житимуть. А ми не маємо зупинятися, опускати рук навіть у банальних щоденних ситуаціях, коли стикаємося з системою, корупцією чи бюрократією. Вони дали нам шанс зробити країну кращою. Маємо цінувати це».
Варто додати, що в бібліотеці УжНУ віднедавна з’явилися примірники книги Євгена Положія «Іловайськ», аби молодь дізнавалася про трагедію більше. Нехай ці книги мають попит серед ужнівців.