Книжка «Вулиця Рилєєва» вміщує дві повісті. За словами Петра Часта, однойменний твір присвячений декабристам. Це зреалізований ще з молодості задум написати про декабриста-українофіла Рилєєва, який служив у Слобідській Україні, бачив різницю між Росією і Україною, писав добрі художні твори. Цією постаттю Петро Часто захопився під час служби в армії у Західній Тюмені. Їх військова частинна стояла в будинку, який колись був тюрмою декабристів, а поряд – музей декабристів, у якому неодноразово бував майбутній письменник. Нарешті задум зреалізувався, бо Петро Часто переконаний, що ця постать заслуговує, аби українці були уважними до неї. Події твору відбуваються в ХІХ столітті, проте автор не уникнув політичних паралелей із теперішньою Росією.
Друга повість «Неповторне вино врожаю 1832 року» – про засновника першого на Закарпатті хору Костянтина Матезонського. Автор впевнений, що й Матезонський збагатився тим, що прийшов у наш край, а не тільки навпаки.
Книжка «Сльоза з Божих очей», за словами Петра Часта, вміщує читацькі рефлексії над літературою, яка зробила його людиною побожною та критичною до того, куди йде світ, критичною до технологічної цивілізації, штучного розуму, через що панує думка, ніби людині мало залишилося часу на Землі, варто шукати інші планети для життя. Ідею книги передає й обкладинка, на якій фото двох дівчаток (внучки пана Петра), які знайшли мертву пташку. Це – як обкладинка-застереження до екологічної катастрофи, адже щороку з неба падають 40 тисяч мертвих птахів.
Свою таку довгу перерву (з 1985 р.) між художніми книгами пояснює заклопотаністю в журналістиці, невірою в себе та проблемою із сюжетами. Попри сумніви, Петро Часто працює дуже багато. Досі (у свої 78 років) є редактором найдавнішої українськомовної газети в Америці «Свобода».
Щороку Петро Часто видає по дві книги. Останні побачили світ в ужгородському видавництві «TIMPANI». А читачі під час вечора сформували навіть читацькі запити на наступний рік – книгу спогадів та роман про Василя Довговича, матеріали до якого автор почав збирати вже давно.
