В Ужгороді відбувся круглий стіл до сторіччя Василя Микитася
Учений першим описав давні рукописи й стародруки, що зберігаються в бібліотеці Ужгородського університету та в Закарпатському краєзнавчому музеї
Автор біобібліографічного покажчика й ґрунтовної розвідки про вченого Іван Хланта розповів про роботу над книжкою та про праці Василя Микитася, які не втратили свого значення з плином часу. Надія Ференц, доцентка кафедри української літератури УжНУ, на якій в 1955-1970 роках працював Василь Микитась, розповіла, яким блискучим лектором він був, і показала на зустрічі цікавий лист ювіляра до свого чоловіка, доцента Юрія Балеги.
Своїми думками про роль і значення вченого в дослідженні літературного процесу Закарпаття поділився кандидат філологічних наук Іван Сенько та письменник і журналіст Олександр Гаврош, який виступив ініціатором круглого столу. Про серії публікацій ученого на сторінках «Закарпатської правди» розповіла наукова редакторка Закарпатської обласної універсальної наукової бібліотеки ім. Ф. Потушняка Іванна Когутич-Гаврош. Професор Сергій Федака підкреслив вплив вченого на його батька Дмитра, який був учнем Василя Микитася і редактором багатьох книжкових видань.
Василь Микитась першим описав давні рукописи й стародруки, що зберігаються в бібліотеці Ужгородського університету та в Закарпатському краєзнавчому музеї. Ще в 1960-х роках написав монографії про письменників О. Духновича, М. Андреллу, Ф. Потушняка, які досі не втратили свого значення. Дав осяжну картину літературного процесу на Закарпатті в минулих століттях, яка великою мірою залишається без змін. Учасники закликали написати спомини та опублікувати матеріали, пов’язані із життям та творчістю відомого науковця.