В УжНУ відбулася Міжнародна наукова конференція до 90-ліття професора Василя Німчука
У масштабному форумі віддалено й наживо взяли участь відомі вчені з двадцяти міст України та дев’яти країн світу
Співорганізаторами конференції стали Міністерство освіти і науки України, Міжнародна асоціація україністів, Інститут української мови НАНУ, факультет полоністики Ягеллонського університету (Краків, Польща), філософський факультет Пряшівського університету (Пряшів, Словаччина), Слов’янський інститут Академії наук Чеської Республіки (Прага, Чехія), Університет імені Лоранда Етвеша (Будапешт, Угорщина), кафедра української мови та культури Ніредьгазького університету (Ніредьгаза, Угорщина), Національний університет біоресурсів і природокористування України (Київ), а також Ужгородський національний університет, зокрема кафедра української мови філологічного факультету.
Перед початком поважного наукового зібрання присутні хвилиною мовчання вшанували пам’ять загиблих у жорстокій війні із ненависним ворогом. Потому всі переглянули щемливі кадри з Реквіуму, з любов’ю і великою шаною підготовленого працівниками Медіацентру УжНУ. З екрана Василь Васильович, як завжди, усміхнений, промовляв до всіх, ніби благословляючи наступне наукове дійство…
Урочисто відкрив міжнародний форум ректор УжНУ Володимир Смоланка. Відзначив велич постаті Німчука й розповів особисту історію. Володимир Іванович не був знайомий із видатним лінгвістом, але батько нинішнього очільника вишу в молодості дружив з ювіляром. Іван Смоланка любив малювати й подарував свою картину Василеві Німчуку. Коли ж архів мовознавця родина вченого за його заповітом передала університетові, то серед речей знайшли й цю картину, яка тепер нагадує ректору УжНУ одночасно і про батька, і про Василя Васильовича.
В.І. Смоланка підкреслив, що в конференції віддалено й наживо беруть участь відомі вчені з двадцяти міст України та дев’яти країн Європи і світу. Для очної участі приїхали знані науковці з Києва, Львова, Кропивницького. Ректор подякував, що в такий непростий час науковці зібралися в Ужгороді, щоб ушанувати пам’ять визначного вченого виголошенням результатів своїх наукових досліджень. Побажав усім плідної роботи, конструктивних дискусій, а тим, хто приїхав на Закарпаття, – гарних вражень від перебування на нашій благословенній землі і щасливого повернення додому. «Миру всім нам і перемоги», – такими словами ректор завершив своє привітання.
Відтак до вітань долучився декан філологічного факультету Ужгородського національного університету Юрій Бідзіля, який зазначив: «Філологічний факультет Ужгородського університету з вдячністю згадує, як Василь Васильович сприяв науковому зростанню багатьох наших фахівців із кафедри української мови і не тільки, надаючи молодим дослідникам ґрунтовні консультації й поради. Василь Васильович, хоч і працював у класичній науковій установі, мав вроджений дар талановитого педагога. Він умів складне пояснити просто й доступно, любив повторювати: «Вивчати все в нашому мовознавстві треба не з марнославства, а задля практичної користі, задля збереження народної мовної стихії для нових поколінь українців». Недарма в народі кажуть, що посередній учитель розповідає, хороший – пояснює, чудовий – показує, а геніальний – надихає. Ю.М. Бідзіля подякував присутнім за долучення до пошанування пам’яті Василя Німчука та побажав плідної роботи.
Привітала гостей і племінниця В.В. Німчука Мирослава Німчук-Мезіна, яка нині за кордоном і не змогла приєднатися віддалено: «Вiтаю, вельмишановне панство! Вiд iменi усiєї родини Німчуків щиро дякую всім причетним до сьогоднішньої події – Міжнародної наукової конференції, присвяченої вшануванню 90-річчя мого дорогого стрийка Василя Васильовича Німчука. Буде сказано багато теплих і добрих слів про нього сьогодні. Маститі українські вчені, які поціновують його титанічну філологічну працю, це й нині зроблять достойно. Упевнена: Василь Васильович на цій події доброзичливо усміхається, дружньо піджартовуючи… Успішної плідної праці, українонатхненних доповідей та палких доленосних дискусій. Бо мова – дієві ліки від невігластва! Вона – незборима зброя! Мова – омофор української нації! Повсякчасної вам безпеки, здоров’я та мирного неба над головою», – так завершила своє вітальне слово улюблена племінниця Василя Васильовича Німчука.
Через екран привітав учасників і Тарас Кремінь – уповноважений із захисту державної мови, син видатного поета й публіциста Дмитра Кременя. «Саме Василь Німчук стояв біля витоків багатьох революційних перетворень. Нехай сила слова, дослідження Василя Німчука огортають нас великою шаною й любов’ю до нашої сильної й незламної держави», – побажав пан Тарас.
Надалі розпочалося перше пленарне засідання. Модераторка міжнародного наукового форуму, завідувачка кафедри української мови УжНУ, доктор філологічних наук, професорка Наталія Венжинович у своєму виступі «Життя, присвячене науці і людям (до 90-ліття з дня народження Василя Васильовича Німчука)» зазначила: «Василь Німчук – учений з енциклопедичним складом розуму, що радо допомагав усім, хто прагнув підтримки. Василь Васильович – автор понад 500 фундаментальних праць у різних галузях мовознавства. Його наукові здобутки є дороговказом наступним поколінням, як трепетно треба ставитися до вивчення мовних явищ…».
Президент Міжнародної асоціації україністів, професор мовознавства Інституту славістики Віденського університету Міхаель Мозер (Австрія) виступив із ґрунтовною доповіддю про «Практичну граматику української мови» Василя Сімовича. Про ювіляра відгукнувся так: «Василь Німчук – велика постать у мовознавчій науці. І я дуже радію, що ми сьогодні його шануємо. Для мене особисто він є науковим символом, зв’язком західної частини України з центральною та східною. Він завжди наголошував, що головне – це єдність його рідної держави».
Директор Інституту української мови НАН України, доктор філологічних наук, професор Павло Гриценко зауважив, що Інститут української мови – не просто місце роботи Василя Васильовича, а установа, для формування, утвердження та розвитку якої ювіляр віддав кілька десятків років свого життя, та наголосив на тому, яких величезних зусиль було докладено. Доповідь професора стосувалася двоприйменниковості й двопрефіксності в українському континуумі. Свого часу цю тему досліджував і сам Василь Німчук.
Наступною запросили до слова завідувачку відділу граматики Інституту української мови НАН України, доктора філологічних наук, професорку Катерину Городенську, яка багато років працювала пліч-о-пліч із ювіляром. Науковиця ґрунтовно проаналізувала нові тенденції і явища у творенні гібридних відсубстантивних загальновідносних прикметників. Відома вчена також зазначила, що Василь Німчук не лише був неперевершеним знавцем історичного українського словотвору, а й заповів наступним поколінням осягнути підвалини словотвору сучасного.
Завершувала пленарне засідання доктор філологічних наук, професорка кафедри української мови Національного університету «Львівська політехніка» Ірина Фаріон з доповіддю «Теорія і практика сучасної англіїзації». «Я мала за велику честь бути ученицею Василя Німчука і дуже щільно спілкуватися з ним в останній період його життя. Ми без вас сьогодні, Василю Васильовичу, але ви зібрали нас усіх тут», – мовила пані професорка. У своєму виступі Ірина Фаріон презентувала власну монографію «Англізми і проанглізми. 100 історій слів у соціоконтексті».
У програмі першого пленарного засідання був заявлений також Віктор Мойсієнко, доктор філологічних наук, професор кафедри української мови та методики її навчання Житомирського державного університету імені Івана Франка, який досліджує медієвістику Василя Німчука. Наразі пан Віктор боронить нашу державу на Сході, тож до пленарного засідання, на жаль, доєднатися не зміг.
Після перерви друге пленарне засідання розпочав професор кафедри сучасних мов і культур Університету «Пейс» в Нью-Йорку (США) Андрій Даниленко доповіддю «Від Омеляна Пріцака до Василя Німчука, або Коли ж Дніпро став Словутою?», яка викликала жваву зацікавленість в учасників конференції.
Провідний науковий співробітник Інституту української мови НАНУ, доктор філологічних наук, старший науковий співробітник Святослав Вербич виголосив доповідь «Про походження закарпатських антропонімів (доповнення до історико-етимологічного словника прізвищ закарпатських українців П.П. Чучки)», в якій поглибив аналіз походження прізвищ.
Потому до слова запросили професорську родину Василя та Валентини Грещуків (Івано-Франківськ), які на цікавому фактичному матеріалі проаналізували фраземний простір у новелах Василя Стефаника.
Відома чернівецька дослідниця, завідувачка кафедри сучасної української мови ЧНУ ім. Ю. Федьковича, доктор філологічних наук, професорка Світлана Шабат-Савка оприлюднила висліди своїх наукових напрацювань у доповіді «Комунікативно-інтенційний обшир релігійного дискурсу: контекст «сакральної мови Василя Німчука».
Цікавою була й спільна доповідь кандидата філологічних наук, доцентки кафедри словацької філології УжНУ Юлії Юсип-Якимович і доктора філологічних наук, професорки Оксани Тимко-Дітко із Загреба (Ховатія) «Мова української держави: В.В. Німчук: до проблеми періодизації розвитку української мови».
Доктор філологічних наук, професор Борис Коваленко з Кам’янця-Подільського свою ґрунтовну доповідь присвятив опису фразем із компонентом око в мові письменників-подолян.
У межах круглого столу, який модерувала доцентка Ольга Пискач, доповідачі представляли та обговорювали власні напрацювання, що стосувалися багатогранного наукового доробку Василя Німчука. Були розглянуті питання граматики й стилістики в українському мовознавстві, здобутки фразеології та фразеографії української мови, а також проблеми українського правопису, які свого часу досліджував ювіляр.
Доцент кафедри журналістики Ужгородського університету Василь Шаркань та старший викладач цього ж підрозділу Василь Путрашик презентували розроблений ними сайт, присвячений Василеві Німчуку, – https://nimchuk.vidomi.uk. Інтернет-ресурс є частиною майбутньої мережі сайтів «Відомі українці». Веброзробка вміщує оцифровані праці мовознавця, відео, публікації про нього, а також фотогалерею та спогади друзів, колег, учнів визначного лінгвіста. Сайт тільки починає наповнюватися інформацією, тож розробники закликають долучатися зі збором і підготовкою до публікації матеріалів.
Свої дослідження різних аспектів спадщини Василя Німчука під час круглого столу також оприявнили загалу доцентки Ольга Миголинець, Ольга Пискач із Ужгорода, професорки Лариса Кравець із Берегова, Марія Федурко з Дрогобича, Людмила Даниленко з Києва, Галина Шумицька з Ужгорода; доцентки Єлизавета Барань з Берегова, Вікторія Штефуца з Ніредьгази, професорки Ірина і Тетяна Гуцуляк із Чернівців, доцентка Алла Галас з Ужгорода, кандидати філологічних наук Руслана Дзісь із Чернівців та Марія Медведь із Ужгорода.
Відтак розпочали роботу в межах 5 секцій, модерували в яких старший науковий співробітник Марина Ткачук (Київ) і доцентка Галина Шкурко (Ужгород); професорка Лідія Гнатюк (Київ) і доцентка Олеся Харьківська (Ужгород); професор Михайло Торчинський (Хмельницький) і доцентка Вероніка Баньоі (Ужгород); доцентки Людмила Кравченко (Київ) та Марія Яцьків (Ужгород); старший науковий співробітник Оксана Михальчук (Київ) і викладачка Рената Луканинець (Ужгород). Обговорювали досягнення української діалектології та лінгвогеографії, проблеми вивчення історії української мови та ономастики в сучасних мовознавчих студіях, питання граматики й стилістики в українському мовознавстві, вивчення міжслов’янських мовних зв’язків та питання етнолінгвістики, лінгвокультурології в новітніх мовознавчих дослідженнях.
Завершили конференцію підсумковим засіданням, де резюмували роботу секцій і затвердили ухвалу. Матеріали конференції будуть надруковані у Науковому віснику Ужгородського національного університету. Серія: Філологія.
Наступного ж дня учасники Міжнародної наукової конференції, які з’їхалися в Ужгород із різних міст України, мали поїздку в с. Довге, де похований Василь Німчук. Помолилися на могилі, поклали квіти… Потому відвідали родину брата Василя Васильовича – Івана, поспілкувалися з ним та його дружиною. У кімнаті, де працював В.В. Німчук, коли приїздив додому, прониклися особливою аурою, яка там досі панує. У подорожі гостей супроводжувала Наталія Венжинович, а в Довгому гостинно приймали голова місцевої територіальної громади Віктор Симканич та очільник Закарпатського відділення Спілки письменників України Василь Кузан. Учасники подорожі висловили щиру вдячність довжанам за гостинний прийом.
Так завершилося дводенне вшанування пам’яті Василя Васильовича Німчука з нагоди 90-ліття від дня його народження.
фото Василя Шарканя та Наталії Венжинович