Українські медіа в європейському інфопросторі: на кафедрі журналістики УжНУ відбулася V Всеукраїнська наукова конференція
Пленарне засідання модерував декан філологічного факультету УжНУ Юрій Бідзіля.
Розпочали з доповіді професора Львівського національного університету імені Івана Франка Мар’яна Житарюка на тему «Медіадискурс війни: дефініції і практики». Дослідник наголосив: «Медіадискурс війни в Україні передбачає створення, поширення та інтерпретацію інформації про війну за допомогою підтексту й контексту, охоплює політичні, культурні, соціально-психологічні аспекти, а також вплив медіа на формування громадської думки про війну. Медіадискурс війни дозволяє просканувати її сприйняття і формування та врахувати інтереси учасників. Основні терміни медіадискурсу війни в Україні — це «медіа», «наративи», «контекст», «трансформація свідомості» та інші».
Відтак доцент Навчально-наукового інституту журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка Юрій Гаврилець представив спільну з доктором філологічних наук, професором Володимиром Різуном доповідь «Algorithms vs. Gatekeepers: Reshaping the News Agenda in the Age of AI», присвячену трансформації новинного порядку денного в епоху штучного інтелекту.
Професор Сумського державного університету Володимир Садівничий розкривав тему «Медійні рамки подання війни: гібридна, повномасштабна, тотальна, екзистенційна», у якій представив аналіз використання кожного з видів у ЗМІ. «Медіа створюють багаторівневу рамку сприйняття війни, у якій поєднуються 4 ключеві визначення: гібридна, повномасштабна, тотальна, екзистенційна. Кожне з них виконує певну комунікативну функцію: від показу реалій на полі бою до мобілізації суспільства й формування глобальної підтримки України», – резюмував доповідач.
Професорка ЛННБУ імені В. Стефаника, Науково-дослідного інституту пресознавства Лідія Сніцарчук представила доповідь на історичну тематику ««Крим – ключі до України» – специфіка висвітлення проблеми в українській пресі Галичини міжвоєнного періоду». Дослідниця проаналізувала часописи «Діло», «Нова зоря», «Новий час», «Громадський вісник» та ін. і розкрила особливості подання у них інформації про Крим, згідно з історичним контекстом. «Загалом кримський дискурс аналітико-публіцистичного виконання виокремив і підкреслив наболілі події недалекого минулого, що мало би стати спільною історією українського і кримського соціуму, акцентував непроговорені і неосмислені акценти відмов цих обох народів, а головне — оголив тонку грань їхньої комунікації. Разом з тим галицькі журналісти намагалися розкрити й інші грані спів’єдності з кримчанами», – зазначила професорка.
Відтак виступив професор Навчально-наукового інституту психології та соціальних наук Міжрегіональної Академії управління персоналом Олександр Холод з доповіддю «Журналістика сучасного Китаю як форма соціальних комунікацій». Пан Олександр наголосив: «Журналістика сучасного Китаю як форма соціальних комунікацій характеризується державним регулюванням і маніпулятивними техніками, що забезпечують контроль над інформацією. Аналіз маніпуляцій щодо російсько-української війни розкриває цензуру, дезінформацію, пропаганду у мережі й вибірково висвітлені новини. Все це формує унікальний комунікаційний простір. Тут медіа слугують національній безпеці, але разом з тим обмежують глобальний діалог».
Богдана Носова, доцентка Навчально-наукового інституту журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка, презентувала дослідження «Ukraine in the Media Discourse of Global Public Intellectuals». Об’єктом аналізу стали інтерв’ю та публікації історика Тімоті Снайдера, журналістки Ен Епплбом та аналітика Мауріціо Молінарі. «Їхні тексти формують інтелектуальний вимір глобального розуміння української тематики у світі. Аналіз показує, що Україна — це не лише тема новин, а символ боротьби за цінності демократичного світу. Її образ формується крізь призму історії, моралі, політики, і саме тому увага таких авторів є важливою частиною нашої спільної розмови про європейське майбутнє», – підкреслила дослідниця.
Завершував пленарне засідання професор Ужгородського національного університету Юрій Бідзіля доповіддю «Журналістська освіта в Україні: пошук нових моделей і методик підготовки в умовах сучасних викликів». У своїй розвідці науковець окреслив основні проблеми, проаналізував можливі моделі освіти, представив результати опитування щодо вищої освіти в Україні та розповів про досвід кафедри журналістики УжНУ в підготовці фахівців.
Після перерви роботу продовжили в секційному форматі. Учасники обговорили проблеми історії української та зарубіжної журналістики, здобутки та невирішені проблеми в теорії й практиці медіакомунікацій, діяльність традиційних ЗМІ крізь призму російсько-української війни, новітні медіаявища в інформаційному просторі України та країнах ЄС, особливості мови масмедіа в синхронному й діахронному аспектах, українські та загальноєвропейські засади й тенденції медіаосвіти, функціонування закордонних медіа та ЗМІ національних меншин, проблеми регулювання медіадіяльності та рекламу і паблік рилейшнз у сучасному медіапросторі.
9 жовтня в межах конференції відбудеться традиційний фестиваль медійників «Інформаційна миска», а 10 жовтня для гостей проведуть екскурсію містом Ужгородом.