В УжНУ відбувся круглий стіл пам’яті Томаша Гарріга Масарика з участю чеського Генконсула
Протягом зустрічі в Науковій бібліотеці УжНУ учасники зібрання говорили як про роль постаті президента Масарика у розбудові краю, так і про кроки для збереження унікальної чеської спадщини в Ужгороді та на Закарпатті
Томаш Гарріг Масарик був першим президентом Першої Чехословацької Республіки 1918–38 рр. До складу молодої держави під назвою Підкарпатська Русь тоді увійшло і Закарпаття. Цей період життя краю історики оцінюють як час найбільшого розвитку. Чи не найвідомішою пам’яткою цієї епохи є мікрорайон Галагов, де збереглася унікальна чеська забудова.
До Ужгорода президент Чехословаччини приїжджав тільки раз – у 1921 році. Авдієнція тривала всього кілька годин, але для мешканців Закарпаття це була дуже знакова і важлива подія. Приїзд президента засвідчив його увагу до регіону.
Протягом зустрічі в Науковій бібліотеці УжНУ учасники круглого столу говорили як про роль постаті президента Масарика у розбудові краю, так і про кроки для збереження унікальної чеської спадщини в Ужгороді та на Закарпатті.
З вітальним словом виступив модератор зустрічі, директор Науково-дослідного інституту політичної регіоналістики УжНУ Маріан Токар, який привітав гостей заходу:
«Ми запросили вузьке, але зацікавлене коло тих, хто роками вивчає, досліджує та поважає постать державника Томаша Гарріга Масарика. Ви зможете дійсно багато розказати про його роль у житті Закарпаття 1918–35 рр.»
Представивши всіх гостей зустрічі, закликав до бесіди у форматі «вільного мікрофона».
Євген Тищук, директор департаменту культури, національностей та релігій Закарпатської ОДА: «Наше зібрання сьогодні має спільну благородну мету – привернути увагу до спільного минулого Чехії, Словаччини та України і тим самим примножити історико-культурний спадок наших держав. Такі круглі столи – це завжди обмін ідеями та думками, і особисто я завжди дізнаюся багато корисного для себе. Всім плідної роботи!»
Новопризначений Генеральний консул Чеської Республіки у Львові Давид Нови поділився власними враженнями від прогулянки мікрорайоном Малий Галагов: «Я ніби побував у якомусь кварталі у Празі».
Про свого відомого співвітчизника відгукнувся так: «Хто був Масарик? Кожен скаже, що Президент. Він був нашим спільним президентом, адже Підкарпатська Русь тоді входила до Чехословаччини. За його каденції демократія в нашій країні розцвіла, але потім на заваді дальшого розвитку стала спочатку нацистська, а потім і комуністична радянська окупації. Демократія повернулася тільки у 1989 році. Президент Масарик завжди захищав права людини. І це той наріжний камінь, на якому і тепер стоїть республіка та ЄС».
Також у своїй промові пан Нови згадав про відвідини Масариком Києва часів Української революції 1917–21 рр.
Мер Ужгорода 1998–2002 років Степан Сембер поділився історією спорудження пам’ятника президенту Масарику, яке відбулося за його каденції: «Це історична справедливість. Ми мали вшанувати пам’ять людини, яка так багато зробила для Ужгорода та Закарпаття».
Також він згадав про тісні чесько-українські контакти, насамперед з краєм Височиною та подякував за постійну підтримку.
Розмову продовжив теперішній заступник Ужгородського міського голови Василь Гомонай. Як науковець, він досліджував господарство міжвоєнного Закарпаття. Також наголосив на активній співпраці між Чеською Республікою та Україною. «Наше завдання нині – зберегти те, що зробили для нас чехи у 1918–38 рр. А також розвивати наші відносини у новому руслі. Ужгород, до прикладу, активно розвиває співпрацю з чеським містом-побратимом Їглавою».
Продовжила розмову Любов Павлишин, координаторка ужгородського представництва Чеського центру в Києві, доцентка кафедри історії Угорщини та європейської інтеграції. Вона розповіла про реалізацію проєкту “Чеський спадок в Ужгороді”: “Майже всі знають про існування Галагова, але ніхто не зібрав воєдино всю доступну інформація. Ми з командою проєкту поставили собі таку амбітну мету і впевнена що виконали її, адже залучали як українських, так і чеських дослідників». Продукт проєкту – двомовний гід (український та чеський), де є коротка інформація про чеську архітектуру в Ужгороді».
У планах – розширення проєкту та створення авдіогіда «Чеський спадок на Закарпатті».
Тетяна Сергієнко, голова ГО «Закарпатське товариство чеської культури» відзначила, що силами чеської спільноти на Закарпатті було багато зроблено для того, щоб ушанувати пам’ять видатного державного діяча: «В Ужгороді є не тільки пам’ятник Томашу Гаррігу Масарику, але на його честь названі міст, сквер, школа, є міні-скульптура та навіть дуб. Проте нам, звичайно, є ще над чим працювати».
Професор Ален Панов, завідувач кафедри міжнародної політики факультету МЕВ видав кілька монографій про діяльність Томаша Гарріга Масарика. Тому він фахово проаналізував плюси та мінуси для Закарпаття у складі Чехословаччини, справедливо відзначивши: «Правда завжди десь посередині. Цей період нам точно не зашкодив і явно дав важливий поштовх для позитивних змін».
Історик Ігор Шніцер, завідувач кафедри модерної історії України та зарубіжних країн ФІМВ УжНУ, звернув увагу на людських якостях Масарика, відзначивши не тільки його професіоналізм на посаді президента, а у ставленні до студентів як професора Празького університету. «Спадщину цього насправді великого державного діяча слід вивчати та досліджувати».
У роботі круглого столу також взяли участь Вікторія Воробець, заступниця директорки Наукової бібліотеки УжНУ, та Міхаел Пейтер, живописець, заслужений художник України.
Наприкінці обговорення гості могли ознайомитися з книгами та періодикою про життєвий шлях Масарика. Експозицію підготувала завідувачка відділу «Карпатики» Наукової бібліотеки УжНУ Марія Чорній.
