До Дня української писемності та мови філфак писав диктант

Рівень власної грамотності перевіряли представники майже всіх спеціальностей підрозділу. Диктант проводила випускниця філфаку, закарпатська поетеса Христина Керита. Зачитувала твір із публіцистичної збірки творів її чоловіка, поета, письменника, журналіста, теж випускника філологічного факультету Василя Вароді (1943-1998). Ішлося про Чорну гору на Виноградівщині — одне з найтепліших місць на Закарпатті. Видання «Спалила мить літа розлуки…», де вміщено згаданий твір, підготувала як дипломну роботу випускниця відділення журналістики Ярміла Гармасій (науковий керівник — Віталій Завадяк).

На початку заходу пані Кериту відрекомендував її наставник, завідувач кафедри української мови Іван Сабадош: «Маю особливе ставлення до неї, бо ми земляки — родом із Хустщини. А ще вона завжди добре вчилася, скромна, не конфліктна. Було багато кандидатур, які могли провести диктант, але обрали саме Христину Кериту — не тільки талановиту поетесу, а й учительку української мови та літератури. Вона викладає у школі, тож читатиме, як для учнів».

Сама ж Христина Василівна зазначила, що рада побувати на факультеті, в оновленій 429 аудиторії, і додала: «Ми сприймаємо мову, як повітря, воду, те, що завжди поруч. І рідко замислюємося, яка велика цінність — мати мову. Найкраще це можна зрозуміти за кордоном. Мова нас єднає, ми доти народ, поки маємо мову».

Відтак розпочали писати диктант, пані Христина зачитувала, як у школі, — кожне речення тричі. Текст для перевірки показали одразу після завершення диктанту на мультимедійній дошці, а також опублікували на сторінці філологічного факультету у Фейсбуку. Оцінки учасники ставили собі самі.

Наприкінці заходу Христина Керита зізналася, що з часу, коли Василя Вароді не стало, вона щодня думає про нього, зачитала його і свою поезію.

Улюблений вірш із доробку автора декламував і заступник декана філфаку Василь Шаркань. Він також зазначив: «Цьогоріч маємо дві дати: 75 років із дня народження Василя Вароді та 20 — із дати смерті. Дуже важливо пам’ятати про таку видатну особистість!».