Добрі справи філфак робить природно і щиро: тепло і любов відчули вихованці Батівського притулку

До слова, кошти на поїздку й подарунки вдалося зібрати завдяки недавньому ярмаркові добрих справ на факультеті.

Радували маленьких «господарів» притулку хрумким печивом, фруктами, найрізноманітнішими солодощами та індивідуальними подарунками, які складалися із зубної щітки, пасти для чищення зубів, рушника, мила й двох пакетів смачних цукерок.

«Вже не вперше філфак ініціює таку поїздку. Торік відвідали Великоберезнянську спеціалізовану школу-інтернат. Тепер – Батівський притулок. «Підказала» заклад при пошуку «місця допомоги» Закарпатська ОДА, яка й опікується цією ЗОШ. Насправді, просто неможливо підібрати якісь слова, щоб описати свої відчуття і враження від нашої мандрівки. Звісно, ми дуже раді, що змогли хоча б на день принести в життя цих діток свято.

Дуже хочеться, щоб кожен із цих дітей знайшов справжню родину, людей, які б дарувати їм любов і тепло. Адже нині, на превеликий жаль, їм уваги не вистачає. Думаю, це не остання наша поїздка в цей заклад. Ми обов’язково повернемося й захопимо з собою нову дозу щастя для малечі!» – каже голова студентської ради філологічного факультету Марія Якубишин.

Філфаківці також подарували закладу чимало дитячих книжок, потрібних для дітлахів речей, пам’ятні малюнки. Згодом усі разом занурилися в розважальні й пізнавальні ігри, малювали, просто спілкувалися. Студентки розповідали всілякі цікавинки, кумедні історії, намагаючись розважити своїх уважних слухачів.

«Малюки просто щасливі… Щасливі отримувати подарунки, щасливі знайомитися з новими людьми, знаходити друзів. Знаєте, вони дуже легко вміють потоваришувати, ви й самі помітили: бачать вас уперше, а вже за кілька хвилин знайомства розповідають найсокровенніше, діляться секретами й обіймають так, ніби ви є членом їхньої родини… Для дітей навіть не важливо, що їм подарують, важливою є увага, опіка, те, що цей гостинець саме для них. Отже, про них думають, ними переймаються – так почуваються важливими і потрібними. І вони, і ми надзвичайно вдячні тим, хто вміє і хоче робити добро!» – розповідає одна з вихователів притулку.

На прощання студенти обмінялися з дітлахами ручними виробами й пообіцяли одне одному обов’язково знайти себе в житті, а головне – ніколи не забувати, що в світі завжди знайдуться люди, готові щиро й безкорисливо вас полюбити!