Сайт Медіацентру УжНУ
Підрозділ створений у липні 2013 року

115-ту річницю з дня народження Юрія Станинця (1906–1994) вшановано новим дослідженням

У праці професора УжНУ Валентини Барчан системно викладено літературознавчу рецепцію художнього доробку митця, формування та становлення його світоглядних засад

0 131

115-ту річницю з дня народження Юрія Станинця (1906–1994) вшановано новим дослідженням

Монографія «Юрій Станинець: текст і контекст» професора кафедри української літератури Валентини Барчан вийшла у видавництві «РІК-У» на початку цього року. Праця висвітлює життєву і творчу долю закарпатоукраїнського письменника, котрий належав до когорти майстрів художнього слова, які ознаменували національно-культурне відродження краю у 20–40-і рр. ХХ ст. і своїми творами вписали яскраву сторінку в загальноукраїнський літературний контекст.

У роботі дослідницька увага зосереджена на аспектах, які раніше не були предметом окремих студій критиків та літературознавців. Зокрема, здійснено системний виклад літературознавчої рецепції художнього доробку митця, формування та становлення його світоглядних засад. В аналізі літературної спадщини представлено досі належно не опрацьовані духовні проповіді Станинця-священника, що були опубліковані на сторінках часопису «Благовісник Пресвятого Серця Христового» у 20−30-х рр. ХХ ст.

Авторка зосередилася також на поетиці психологічних новел «Загублені діти», «Бабина осінь». Написані в різний час, вони, як і інші зразки психологічної прози, засвідчили постійне прагнення митця до глибшого осягнення незвіданих таїн людської душі.

З’ясовано питання фольклорних джерел, функцій народної словесності у творенні портрету горян у романі «Сусіди». Цікаві аспекти творчого зростання простежено крізь призму впливу письменницького досвіду В. Стефаника на формування ідейно-художніх орієнтирів Ю. Станинця.

По-новому розкривають письменницький талант, своєрідність мистецького почерку компаративні студії в роботі. Проза закарпатоукраїнського митця представлена в контексті здобутків авторів західноєвропейських літератур, зокрема польської − Владислава Реймонта (роман «Селяни»), французької – Ґастона Шеро (повість «Чудовисько»), а також сучасного українського письменника Словаччини Івана Яцканина.

Обрані В. Барчан підходи до осмислення творчої постаті Ю. Станинця передбачають перспективи подальшого вивчення його літературної спадщини, адже, за її словами, «сам письменник, як і його творчість, культурно-історична епоха, система особистісних і суспільних зв’язків є текстом із багатьма смислами, а отже, контекстне прочитання його передбачає ще немало цікавих відкриттів».

Залишіть відповідь

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.