Насамперед юнь завітала на філологічний факультет, де їх радо зустріла деканеса Галина Шумицька. «У нас є дуже цікавий експеримент на факультеті: за звичайний термін навчання можна здобути два дипломи, це українська та англійська мови. Окрім того, можна вивчити ще кілька мов, стати журналістом, піарником чи рекламістом, – відзначила Галина Василівна й жартома додала: – До нас вступити непросто і вчитися нелегко, але дуже-дуже цікаво».
Також гості філологічної родини дізналися про студентське дозвілля, як-от: кіновечори, пікніки, благодійні ярмарки, конкурси краси.
Відтак настав найцікавіший момент, оскільки слухачі Літнього університету мали можливість привідкрити для себе лаштунки журналістики. Заступник головного редактора Медіацентру УжНУ, викладач кафедри журналістики Віталій Завадяк дізнавався думку кожного з майбутніх абітурієнтів про їхнє розуміння медійної сфери, врешті підсумував: «Журналістика – багатогранна і багатовимірна, це не наука – це внутрішній стан!».
Відтак Віталій Іванович докладно ознайомив присутніх із специфікою роботи з камерою, дозволив кожному спробувати «погратися» з різними параметрами й налаштуваннями. Час від час змінюючи локацію, учні за допомогою викладача знімали короткі ролики, завдяки яким змогли спробувати себе в ролі оператора чи власне журналіста.
Насамкінець на фоні головного корпусу Ужгородського національного університету всі дружно проскандували: «Літній університет – 2019», аби потім мати змогу переглянути цей момент на офіційному завершенні цієї тритижневої епопеї, а за рік чи кілька – при вступі в університет.
Далі група вирушила на математичний факультет. Декан Михайло Повідайчик: «Нині світом правлять цифрові технології. У цьому терміні зашифровано слово «цифра», що підказує, де потрібно вивчати ці технології».
Більш докладно про факультет та спеціальності, на яких здобувають знання студенти, розповідали заступник декана Павло Мулеса, доценти кафедри системного аналізу та теорії оптимізації Мирослава Глебена та Андрій Брила.
Аби наочно продемонструвати свою діяльність та результати навчання, студенти-першокурсники представили власні розробки. Учні мали змогу зіграти в хрестики-нулики з роботом, подивитися історію динозаврів в окулярах віртуальної реальності та познайомитися з роботом-художником.
Зацікавило присутніх і доведення того, що 5 дорівнює 6. Саме з цього знайомство розпочала другокурсниця Мар’яна Світлик, яка запропонувала поговорити про цікаву математику, а саме про софізми та парадокси.
В іншій аудиторії школярі познайомилися з випускниками математичного факультету, які працюють в ІТ-компанії SharpMind, – Альоною Рілець та Яном Дацюком, а також черех Skype поспілкувалися з Іваном Кузіном з компанії MacPaw.
Насамкінець сервіс оптимізації сфери обслуговування QRWaiter презентував один з його розробників Владислав Булгаков.
Другу половину дня учасники Літнього університету провели у Кафедральному соборі. Тут мали екскурсію єпископською резиденцією, спускалися до підвалів, де бачили нещодавно віднайдену єзуїтську кухню, а ще побували у криптах. Великий інтерес викликав і відділ стародруків УжНУ, що працює у приміщенні собору.
Отець Ярослав Данко розповів школярам про те, яким собор був у давні часи та як розвивався, пояснював, кого ховали у криптах та як совєти їх нищили. Побачили екскурсанти й залишки могили єпископа Теодора Ромжі та єдине збережене поховання – тут покоїться єпископ Андрей Бачинський.
А у відділі стародруків почули про унікальний фонд, що налічує понад 10 000 екземплярів, серед яких і 32 інкунабули. «Література тут специфічна, а тому працюють із нею здебільшого науковці. Переважна частина книг –релігійного змісту, ці екземпляри не мають датування, друкувалися для потреб церкви», – пояснила відвідувачам працівниця відділу. Розповіла й про специфіку тодішнього книгодрукування, цінність книг, які має у своїх фондах університет. Школярі навіть побачили одну з інкунабул 1488 року.
Відтак зацікавлено розглядали унікальні розписи корифея закарпатської школи живопису Йосипа Бокшая, що ховаються за потаємними дверима не менш ошатної і не менш вражаючої консисторіальної зали, яку готували спеціально до приїзду імператриці Марії-Терезії.
На завершення учасники дізналися про те, як у соборі працюють із молоддю, яку долучають до цікавих екскурсій, походів, кінопереглядів, занять танцями тощо.
Ксенія Шокіна