Археолог з Німеччини реалізував… «наукову мандрівку» до ужгородських колег

Одним із моментів цього руху стало подолання близько півтори тисячі кілометрів ученим із Франкфурту-на-Майні. Спеціаліст із давньої історії Томаш Захар завітав на Закарпаття, щоб ознайомитися з досягненнями місцевої наукової школи. Неабияке позитивне враження на досвідченого дослідника справили створені з європейською педантичністю експозиційні зали Археологічного музею Ужгородського національного університету ім. Е.А. Балагурі. Дивували ексклюзивністю експонати виставкових вітрин, про що під час екскурсії раз у раз повторював шановний гість. Ознайомившись із методикою роботи університетських археологів, Томаш Захар запропонував розширити співпрацю й розвивати її в багатьох напрямках у межах векторів спільних зацікавлень.

Західноєвропейському вояжеру випало на кілька годин долучитися й до діяльності Волонтеріату УжНУ. До мозолів на долонях і поту на обличчі він невтомно допомагав словацько-українському колективу. І на завершення трудового акорду радо повідомив, що вдячний за можливість наближати разом із друзями перемогу України над східним агресором. Як сам зізнався, за менш ніж пів дня мав калейдоскоп емоцій і розуміння швидкості руху людей в умовах воєнного стану атакованої ворогом України.

Друга половина дня теж не давала часу на відпочинок, розганяючи циклічну швидкість робочого процесу. Змістовна екскурсія архітектурними родзинками Ужгорода через низку історичних місцин вивела німецького археолога з його «провідниками» до найдавнішого кварталу міста. Ліворуч – замок, праворуч – юридичний факультет вишу, прямо – скансен. У таких нелегких умовах вибору обмежили плани відвідинами двох ключових музеїв області.

Спочатку директор Закарпатського музею народної архітектури та побуту Василь Коцан ознайомив усіх з чарівною колекцією Старого села. Згодом естафету гостинності перейняла директорка Закарпатського краєзнавчого музею ім. Т.Легоцького Ольга Шумовська. З колоритом місцевої щирості, добродушності й гостинності Томаш Захар жадібно вдихав аромат локальної історії та культури. Тож у підсумку частина духовного й інтелектуального тепла безсумнівно помандрує з Ужгорода до Франкфурта-на-Майні.

І коли здавалося, що  вражень за день вистачить на тиждень, а справ зроблено наче за місяць, на гостя чатував черговий приємний сюрприз. Він став учасником пізнавального дійства – презентації збірника конференції, присвяченої 90-річчю з Дня народження відомого археолога, професора Едуарда Балагурі. Очі знов радували інтер’єри й екстер’єри Археологічного музею УжНУ, де промайнули щасливі ранкові миті незабутнього ужгородського вояжу. Співробітники університету вкотре щедро обдарували гостя, вщерть запакувавши багажник його автівки місцевою археологічною літературою, яка поповнить не тільки приватну бібліотеку німецького науковця, а й найбільш відомі фахові книгозбірні Словаччини та Німеччини.

У вікнах від’їжджаючої машини було видно щасливе обличчя гостя, колеги, друга, який неодмінно приїде знову на закарпатські землі. А вони в стані очікування будуть шанобливо зберігати величезну скарбницю невідомих моментів давньої історії, які  вражають всіх західних науковців, підкреслюючи велич української минувшини.