Сайт Медіацентру УжНУ
Підрозділ створений у липні 2013 року

«Чужих дітей не буває», – впевнена викладач у декреті Яна Зизич-Фединець і закликає подарувати свято малечі в притулках

Якщо є бажання допомогти, – пиши пані Яні або долучайся до її спільноти

0 849
Ксенія Шокіна та Яна Зизич-Фединець
«Привіт! Я взяла ще один дитбудинок. Чекаємо листи з Батьова. Як думаєш, потягнемо?» – дістаю коротке повідомлення в месенджері й не перестаю дивуватися ентузіазму молодої матусі Яни Зизич-Фединець. Вона вчить свого маленького Юрчика (який близько трьох років тому замінив їй повсякденну роботу з іншими «дітьми» – студентами відділення журналістики філологічного факультету) ділитися з малятами іграшками й солодощами, бо не всім пощастило жити в сім’ї, де є мама і тато. Нині Яна збирає подарунки від святого Миколая – хоче передати діточкам із трьох сиротинців краю те, про що їм так мріється.

Збір подарунків відбувається в доволі незвичний спосіб – через Фейсбук-спільноту Допомога мамам – віддам у дар.

«Насправді ідея не нова, – розповідає Яна. – Таких спільнот у соцмережах багато. Свою я заснувала в травні цього року. Починалося все як спроба розвантажити власну шафу й вивільнити простір у квартирі, поділитися з іншими вже не потрібними нам речами. Суть у тому, що кожен може ділитися й брати як дарунок щось для себе. Переросло у благодійність це спонтанно й випадково: просто побачила фото вихованців чинадіївського дитбудинку – й захотілося до них поїхати. Ясно ж, не з пустими руками. З цього почалася організація поїздки – інше ти знаєш». Під «іншим» ідеться про збір іграшок та одягу, закупівлю канцтоварів, засобів гігієни, білизни, продуктів, солодощів.

Пропагувала свою ідею Яна через власну групу, в якій уже понад 7 тисяч учасників. Досить швидко було зібрано стільки речей, що в квартирі ніде було яблуку впасти. Усе, що отримувала, молода мама власноруч перебирала, сортувала й підписувала.

Після поїздки повноваження Яни розширилися – пообіцяла допомагати випускниці чинадіївського дитбудинку Беаті, яка вступила у самостійне життя. Тепер Беатою опікується не лише Яна, а й добра частина підписників групи – хтось допоміг речами, хтось безкоштовно надав косметичні послуги, хтось купив продукти, хтось просто підтримав добрим словом. «Коли поїдеш туди один раз, то розумієш, що будеш повертатися. Тим більше, коли маєш ресурс для гарної організації, однодумців», – впевнена матуся.

Після першої поїздки в нас виникла ідея: діти пишуть лист святому Миколаю, а учасники групи «домовляються» з Чудотворцем про подарунки. І якщо спочатку планувалася поїздка лише до чинадіївського притулку, то потім подумали й про Свалявський центр соціально-психологічної реабілітації, а також про розподільник у селищі Батьові.

Листи отримано, поїздка готується до реалізації. Якщо маєш бажання допомогти, – пиши Яні Зизич-Фединець або долучайся до спільноти. Адже кожен із нас – крапля в морі, але разом – ми цілий океан.

Ксенія Шокіна

Залишіть відповідь

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.