Людина, котра ніколи не міняла золото душі своєї на мідне благо…
ТАМАРА МАТВІЇВНА РОЗУМИК
(1941–2023)
Тамара Матвіївна Розумик народилася 1941 року на Вінниччині в сім’ї вчителя. 1957 р. доля закинула її до Ужгорода, де вона стала студенткою українського відділення, а згодом й аспіранткою кафедри української мови Ужгородського державного університету. З 1969 р. розпочала викладацьку діяльність. У 1974-му під керівництвом професора Й.О. Дзендзелівського захистила кандидатську дисертацію на тему: «Адвербіалізація в сучасній українській літературній мові». Пройшла шлях від асистента до провідного доцента кафедри української мови. Науково-педагогічній роботі присвятила 45 років свого життя.
За цей час видала понад 40 наукових статей із проблем морфології та лінгвостилістики, кілька навчальних посібників із вивчення морфології сучасної української літературної мови. Була доцентом, але мала рівень професора. Це засвідчують її наукові статті, серед них: «Адвербіалізація словоформ орудного відмінка місця» (1967), «Адвербіалізація словоформ орудного відмінка часу» (1967), «Адвербіалізація конструкцій до + род. відмінок зі значенням місця» (1969), «До питання визначення процесу адвербіалізації» (1970), «Сполучення іменника з прийменником на і однозвучні з ними прислівники» (1974), «До питання збору й вивчення діалектних прислівників (1978), «Лексико-семантичні особливості прислівників місця в говорах Українських Карпат» (1978), «Лексика на позначення понять, пов’язаних із частинами доби, у говорах Українських Карпат» (1982), «Особливості Шевченкового звукопису» (1989), «Прислівникова лексика у словнику Я.Головацького» (1989), «Олександр Духнович про культуру поведінки і мовний етикет» (1990), «Глибини Стефаникового «Серця» (1992), «Спостереження над мовою газети «Новини Закарпаття» (1992) та інші.
З активною участю і технічною допомогою Тамари Матвіївни був упорядкований і виданий посібник «Українська мова: Конкурсні тестові завдання для випускників» (Ужгород, 2006; перевиданий 2007, 2008 рр.).
Під її мудрим керівництвом захищені кандидатські дисертації «Словотвір апелятивних іменників у північнолемківських говірках української мови» Г. Шумицької (2001) та «Семантико-функціональна природа фразеологізмів у художній прозі закарпатоукраїнських письменників (40-90 рр. ХХ ст.)» В. Папіш, хоч реальних годин для такої важкої праці на кафедрі не знайшлося. Нині її учениці, колишні кафедральні аспірантки, вже й доктори наук.
Тамара Матвіївна завжди була сумлінним працелюбом, хоч не вся робота вміщається в опубліковані наукові розвідки, які репрезентують науковця. Ідеться про десятки прочитаних і кваліфіковано прорецензованих кандидатських дисертацій і відгуків на них, формулювання тем аспірантам, пошуки опонентів, стилістичне редагування авторефератів, сотні рукописів курсових, багато ґрунтовних рецензій на дипломні роботи та праці молодих науковців, сотні модульних контрольних завдань. Наша добра колега ніколи нікому не відмовляла в допомозі незалежно від того, була це робота над шкільним твором чи вичитування докторської дисертації і монографії. Усім допомагала безкоштовно, бо належала до тих людей, які ніколи не міняли золото душі свої на мідне благо.
Упродовж науково-педагогічної діяльності Т.Розумик викладала майже всі дисципліни, які читалися на кафедрі. В останні роки перед виходом на пенсію студенти з великим зацікавленням слухали її лекції з морфології, охоче відвідували оригінальні спецкурси «Мовно-естетичний аналіз художніх творів» та «Використання комп’ютерних технологій при вивченні української мови», хоч комп’ютерів на факультеті бракувало.
Переймалася вона й рівнем шкільного викладання української мови. У співавторстві з іншими освітянами краю, серед яких К.М.Лавер, О.М.Пензова, М.М.Пинзеник, Л.М.Капко, Тамара Матвіївна працювала над укладанням підручників «Українська мова» для 5-го і 7-го класів загальноосвітніх навчальних закладів з угорською мовою навчання, один із яких був нагороджений дипломом І ступеня на Всеукраїнському конкурсі підручників.
Пам’ятаємо свою наставницю і як активну організаторку мовно-літературних свят, конференцій, наукових читань, учасницю теле- і радіопередач, керівницю студентського лінгвістичного гуртка, засновницю «Мовної служби УжНУ», редакторку оригінальних факультетських стіннівок, фотокореспондентку кафедри і просто – як чудову, залюблену в науку і навколишній світ ЛЮДИНУ. Працьовитість, високе почуття відповідальності, скромність, порядність, почуття гумору Тамари Матвіївни завжди викликали глибоку повагу викладачів і студентів філологічного факультету УжНУ.
Схиляємо голови у скорботі, проводжаємо в останню путь. Та знаємо, що енергія, професіоналізм і духовна велич Т.М.Розумик назавжди будуть нам надійним орієнтиром у лабіринтах науково-викладацького життя.