На кафедрі словацької філології провели міжнародний студентський перекладацький семінар
На заході, організованому лекторкою Яною Кесселовою, студенти кількох країн представили свої перекладацькі доробки й обговорили разом з викладачами особливості роботи з іншомовними текстами
Семінар проводять вже втретє, і цього року його учасниками стали студенти й викладачі з України, Словаччини, Франції та Німеччини. Організувала захід лекторка кафедри словацької філології філологічного факультету УжНУ Яна Кесселова. У кожній із названих країн вивчають словацьку мову, тому активними учасниками семінару були саме студенти, які презентували свій доробок – перекладені літературні твори.
На початку зустрічі Яна Кесселова привітала всіх присутніх й представила запрошених лекторок Ренату Павлову з Університету Регенсбурга (Німеччина) та Міріам Павловичову з Національного інституту східних мов і цивілізацій (Франція).
З вітальним словом до учасників звернулися генеральний консул Словаччини в Ужгороді Павол Паніс та радник Генерального консульства Словацької Республіки в Ужгороді з економічних питань Роман Жатко. Поважні гості зазначили, що Генконсульство СР підтримує просування словацької мови в різних формах, і співпраця щодо цього з кафедрою словацької філології Ужгородського національного університету є справді дуже тісною. Пан Роман наголосив, що приємно бачити на заході багато учасників не лише зі студентської спільноти, а й з педагогічної: «Я впевнений, що словацька мова ставатиме більш популярною завдяки вам, тим, хто її викладає. А студентам хочу подякувати за такий інтерес до словацької мови».
Директорка Літньої школи Studia Academica Slovaca та багаторічна очільниця Центру викладання словацької мови як іноземної на факультеті мистецтв Університету Коменського в Братиславі Яна Пекаровичова зауважила: «Оскільки наразі ми не можемо зустрітися особисто, цей семінар є чудовим способом познайомитися одне з одним через літературу. Саме реалії життя створили культуру, літературу та менталітет наших країн, які зможемо сьогодні порівняти».
Семінар складався з двох частин. У першій студенти презентували свої перекладені літературні твори, представляючи їхніх авторів, зачитуючи уривки мовою оригіналу й у своєму перекладі. У другій частині аналізували роботи, обговорювали труднощі перекладу й ділилися порадами.
Розпочали основну частину студентки із Франції. Маргарита Бертранд представила колегам творчість французького» поета Анрі Мішо — його поему «На шляху до смерті» й прозовий твір «Проповідь» зі збірки «Далеко всередині» (Lointain intérieur) (1938). Роуз Пачі обрала уривок з «Книги сестер» письменниці Амелі Нотомб.
Наступними доповідали студентки з Німеччини. Катерина Крашень розповіла про повість Григора Тютюнника «Зав’язь». Еві Каведон обрала уривок з твору словацької письменниці Іванни Ґібової «Бабуся» і переклала його на німецьку.
Від Ужгородського університету презентували свої роботи троє студенток. Тереза Дідик представила переклад уривку з книги «Щоденник Мавки» української авторки Дари Корній. Софія Жупик поділилася з колегами уривком із книги Євгенії Бабенко «Усі мої тривожні дзвіночки». Завершила Кароліна Банк уривком з роману «Летіла в небі чорна птаха» Анни Біленької.
Після презентацій студенти поділилися труднощами, які виникали в процесі перекладу, а викладачі надали професійні поради.
На завершення доцентка кафедри загального та слов’янського мовознавства Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара Ірина Шпітько оцінила роботу студентів: «Я уважно слідкувала за тим, як тексти були подані й інтерпретовані. На жаль, не знаю французькою, проте декламація текстів була чудова. Українсько-словацькі та німецько-словацькі переклади справді непогані. Хочу зробити комплімент викладачам, адже саме ви стоїте за цією роботою. Думаю, що саме такі кроки, які ведуть до самоосвіти, є важливими в процесі навчання. Студенти мають розуміти процес самовиправлення, пошуку, перекладу не просто слово в слово, а передавання значень. Це справді дуже складна робота, що потребує знання не тільки самої мови, а й відповідних реалій».