Науковці УжНУ навчали школярів правил проведення польових досліджень і збору матеріалу в природі

Володимир Пляшечник як гідробіолог розповів про особливості поширення одноклітинних організмів, зокрема інфузорій, які є важливою складовою водних екосистем різних типів. Завдяки великому видовому різноманіттю ці організми широко використовуються як біондикатори стану водних ценозів. Війчасті найпростіші представлені кількома екологічними групами – плаваючі, повзаючі та сидячі. Кількість представників зазначених груп також залежить від параметрів якості довкілля. У той же час завдяки короткому життєвому циклу і здатності переживати несприятливі умови у вигляді цист, інфузорії швидко реагують на зовнішні фактори, зокрема органічне чи неорганічне забруднення.

Експерт вказав на особливості відбору гідробіологічних проб через усмоктування води шприцом разом із намулом з поверхонь каменів, вищої водної рослинності та інших занурених поверхонь. Після відбору проби негайно слід доставити до лабораторії та обробити. З метою збереження необроблених зразків їх зберігають у холодильнику.

Федір Куртяк як батрахолог відмітив, що використання структурних особливостей популяцій та угруповань риб як біоіндикаторних показників має ряд переваг, як порівняти з водними безхребетними, водоростями та вищими водними рослинами – відносно великі розміри об’єктів, відносну простоту визначення видової належності риб, можливість проведення досліджень із мінімальним застосуванням лабораторного обладнання, а також досить просте визначення структурних характеристик популяцій риб.

Морфофізіологічні параметри амфібій віддзеркалюють стан локального біотопу існування. Для виявлення адаптацій амфібій, що виникають під дією забруднення водойм Федір Куртяк запропонував проводити дослідження на трьох рівнях на рівні популяції (оцінювати чисельність, статевий та фенетичний склад), на рівні особин (оцінювати морфологію, фізіологію та стабільність розвитку) та на рівні клітини (оцінювалася стабільність ядерних структур).

Роман Кіш як ботанік зазначив, що ефективними біоіндикаторами, що можуть бути застосовані для визначення якості води, є водні рослини – макрофіти. До цієї групи належать судинні рослини, мохи, багатоклітинні водорості, що ростуть безпосередньо у воді чи у прибережній зоні з підвищеним зволоженням.

У точці спостереження на значній частині дистанції русло р. Уж позбавлене водної рослинності. Це пов’язано насамперед із достатньо високою швидкістю течії у руслі річки, що особливо виражено на ділянках з перекатами. Втім тепер, з початком періоду літніх маженей на достатньо мілководних ділянках річки зі сповільненою течією розвиваються водні монодомінантні угруповання вищих рослин – рдеснику блискучого та рдеснику кучерявого, прикріплені до донного субстрату. Розвиток у товщі води ріки угруповань рдеснику кучерявого, який є індикатором збереження реофільних (текучих) умов, вказує на наявність у руслі Ужа течії – важливої умови природного функціонування річкових екосистем. З іншого боку, наявність рослин рдеснику блискучого, який є індикатором зменшення швидкості течії та малопроточності водотоку, вказує формування у руслі Ужа умов, наближених до озерних. Тому на основі цих індикаторів можна відмітити, що у період маженей реофільні умови хоча й зберігаються, але значно погіршуються, що призводить до активізації процесів замулення і збільшення рівня трофності води.

Назад 1 з 4 Вперед

Разом з тим присутність цих видів рдесників у руслі свідчить про достатньо хороший екологічний стан водотоку, зокрема достатньо високу концентрацію розчиненого у воді кисню. З іншого боку, сам факт утворення і розростання заростей рдесників блискучого і кучерявого відображає загальне сповільнення течії в руслі у період маженей. В осінній період, зі встановленням дощової погоди та підняттям рівня води в руслі, течія переважно зносить рослини, очищаючи русло від рослинності.

Навчання учнів з участю експертів УжНУ покликане сформувати інтерес молоді до екологічних проблем та їх вирішення, а також формувати активну позицію суспільства з цього питання.