Про гендерну збалансованість у словацькій мові дискутували на базі УжНУ
Під час заходу, який ініціювала й модерувала лекторка кафедри словацької філології УжНУ професорка Яна Кесселова, науковці України і Словаччини обговорили й тенденції вживання в різних мовах фемінітивів і найменувань т. зв. нейтрального роду щодо осіб, які не визначилися зі статтю
Дискусію «Чи має словацька мова потенціал бути гендерно збалансованою?» відкрила завідувачка кафедри словацької мови, доцентка Наталія Петріца. Основною доповідачкою, тези якої активно обговорювали, стала докторка філософії Луїза Урбанцова, котра працює на кафедрі словацької мови та комунікації факультету мистецтв Університету Матея Бела в Банській Бистриці.
Науковиця зауважила, що в словацькій мові побутують чоловічий і жіночий роди. Традиційно чоловічий може використовуватися щодо чоловіків і жінок, а жіночий – тільки щодо жінок. Крім того, маскулінітиви домінують в офіційній комунікації. Прибічники гендерної рівності в мові відстоюють право окремого звертання і до чоловіка, і до жінки. З іншого боку, бувають ситуації, коли жінка бажає, щоб до неї зверталися в чоловічому роді. Наприклад, словацькі ЗМІ повідомили, що новий прем’єр-міністр італійського уряду Джорджія Мелоні бажає, щоб до неї зверталися не прем’єр-міністерка, а прем’єр-міністр. Тож питання гендерної збалансованості є дискусійним.
Свою позицію про використання фемінітивів у мові представила також доцентка філологічного факультету Університету ім. Яна Коменського в Братиславі, директорка центру для вивчення словацької мови як іноземної «Studia Academica Slovaca» Янка Пекаровичова. Вона прихильниця поміркованої позиції. Вважає, що змінювати мову примусово, підлаштовуючи її під сучасні тенденції, не варто. Рід – це і граматична категорія, і соціальна. Важливо, щоб фемінітиви звучали природно. У тексті, наприклад, лише автор визначає, як говорити про рід.
Слухачка дискусії, доцентка кафедри словацької філології Леся Буднікова вважає що використання фемінітивів у мові правомірне. Якщо жінка виконує якусь функцію, то чому б до неї не звернутися? У словацькій фемінітивами послуговуються довше, ніж в українській. Натомість у болгарській їх поки що уникають. Однак вони мають право на існування, бо якщо жінка обіймає певні посади, то має бути й відповідна назва, звернення до неї. Пані Леся додала, що в словацькій мові фемінітиви використовують не завжди, але частіше, ніж в українській.
Доволі дискусійним є питання про так званий «нейтральний / спільний рід», коли людина не визначилася зі статтю, змінила її або не ідентифікує себе з чоловіком чи жінкою. Словацька мова реагує на зміни, які відбуваються в суспільстві, і природно, що це питання активно обговорюється в наукових колах, – зазначила Луїза Урбанцова. Під час дискусії вона прочитала фрагмент із книги «Dievča, žena, iné» (автори B. Evaristo, preložila L Halová), де авторка використовує таку форму невизначеного роду.
Доцентка Янка Пекаровичова зауважила, що гендер – це ідеологія. Не дивно, що проти нейтрального роду виступають консерватори в мові. Питання про нові форми потребує активного обговорення. «Так, це нова реальність, не будемо заперечувати. Але чи треба так широко, універсально застосовувати нейтральний рід? Може, з часом виявиться, що це притягнуто за вуха», – зауважила доцентка.
Доцентка Львівського національного університету імені Івана Франка Зоряна Гілецька зазначила, що в українській мові поки що не дискутують про нейтральний рід. Натомість фемінітиви активніше застосовують. Нині вони закріплені в правописі, хоча триває перехідний період, тому використання не є обов’язковим. Пані Зоряна вважає, що політика й ідеологія суттєво впливають на мову. Її колега з Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара Ірина Шпитько додала, що гендерна рівність є в українській мові. До прикладу, звертаємося до студенів і студенток, відзначаємо свято захисників і захисниць.
Мова, як живий організм, реагує на зміни в суспільстві. Через мову виявляємо толерантність до людини, її культури. Гендерна збалансованість та інші мовні тенденції сприймаються по-різному залежно від країни, політичного устрою, традиції тощо. Тож активне чи пасивне використання гендерного словника, схоже, буде предметом ще не однієї дискусії. Крім того, потрібно враховувати функціональність мови, а також проблеми, які може спричинити такий спосіб вираження. Для всіх, хто цікавиться темою і хоче поміркувати над нею, Яна Кесселова, модераторка дискусії, порекомендувала видання «Prechyľovanie: áno – nie», доступне на сайті Інституту мовознавства Ľ. Štúr SAV у Братиславі.