Кафедра української мови вдосконалює традиційні та впроваджує новітні лінґводидактичні технології у викладанні державної мови як нерідної
Деякі думки з приводу підготовки фахівців для викладання української мови в іншомовному середовищі та особливості навчального курсу «Методика викладання української мови у загальноосвітніх закладах з мовами навчання національних меншин»
Особливої уваги тут надають змістові ключових понять методики викладання української мови як нерідної; змістові програм і підручників з української мови для загальноосвітніх закладів із мовами навчання національних меншин; методиці навчання української фонетики, лексики, граматики.
Крім фахових знань, у методиці навчання мови як нерідної не обійтися без психології, соціолінгвістики, культурології...
Оскільки ця навчальна дисципліна спирається передусім на мовознавчі науки, важливо забезпечити насамперед належну, на рівні сучасних стандартів, фахову, методологічну і методичну підготовку майбутнього учителя. Бо ж чого навчить учнів учитель без фахових знань?
Психологія, соціолінгвістика і культурологія ― науки, які «постачають» відомості для методики навчання мови як нерідної (другої). У нашому випадку ― державної. Цікаво спостерігати, як студенти виявляють інтерес саме у цих точках дотику: мовна політика держави – білінгвізм – структура шкільної освіти – етнічний склад рідного краю – психологічні основи навчання – і ще багато тем, у яких магістранти, закінчивши навчання, добре орієнтуються. Сучасний викладач української мови в іншомовному середовищі дотримується високих критеріїв толерантності у міжетнічних стосунках. І тому важливо прагнути оволодіти основами знань з історії, культури, фольклору, літератури, етнографії, особливостей етикету етносу, до якого належать учні.
підготувати учня до ЗНО чи навчити вільно послуговуватися українською?
Уся світова методика навчання мови як нерідної спирається на рідну мову того, хто навчається. Володіти рідною мовою учнів (хоча б на початковому рівні) ― це вже доконечна потреба в умовах нашого регіону для вчителя, який має намір викладати українську мову для учнів ― етнічних угорців. Крім того, він повинен знати основні відомості про систему і структуру рідної мови учнів (це також нюанси методики). Такому вчителю комфортніше буде працюватися, він успішніше зуміє мотивувати учнів. Студенти переконуються в цьому, коли відвідують разом із викладачами угорськомовні навчальні заклади в Ужгороді, де вчителі охоче розповідають молоді про особливості методики навчання української мови, демонструючи різні форми роботи на уроках.
Дуже добре, коли в угорськомовному навчальному закладі викладають українську мову етнічні угорці, випускники українського відділення, якщо вони здобули належний рівень фахової підготовки. А таких у нашій області чимало – учителів, які щодня трудяться, намагаючись реалізувати вимоги навчальних програм, що не поступаються за обсягом і складністю програмам для шкіл, де навчання – рідною мовою учнів. Тож яке завдання стоїть перед учителем: підготувати учня до ЗНО чи навчити вільно послуговуватися українською мовою у різних сферах суспільного життя? Результати ЗНО ― це не завжди показник володіння учнем українською мовою. Це показник недостатнього (чи низького) рівня засвоєння окремих тем з української мови і літератури, які часом дуже далекі від потреб щоденного спілкування учня в сучасному світі.
рівень володіння мовою визначають тип школи, місцевість, мова спілкування у родині, позиція батьків, мотивація
Нам час усвідомити, що мовна картина (ситуація) в Україні змінилася. Українська за радянських часів реально мала статус мови меншини, як і угорська та інші мови національних спільнот. Починаючи з 1992 року, українська мова викладається як навчальний предмет у школах з угорською мовою навчання. Безумовно, є проблеми з рівнем оволодіння учнями державної мови, які пояснюються різними чинниками: тип школи, сільська чи міська місцевість, мова спілкування у родині, позиція батьків, наявність чи брак мотивації. Наші спостереження засвідчують різний рівень володіння українською мовою учнями у міських і сільських школах. Безперечно, у гімназії в Ужгороді, де нас щороку радо приймають, демонструють уроки української мови, учні виявляють значно вищий рівень комунікативних можливостей українською мовою і знань про українську мову (що, власне, і є метою ЗНО). Тому часом вихоплені з контексту кадри у ЗМІ створюють у суспільстві викривлене, неадекватне уявлення про мовну ситуацію у краї.
Навчити учня ― етнічного угорця чи румуна – української мови на тому рівні, який би дозволив йому принаймні вільно почуватися в українськомовному середовищі, а комусь і продовжувати освіту в Україні та вибудовувати професійну кар’єру, ― надзвичайно складна праця, до якої треба знань, хисту, бажання, методичної креативності, вчительської харизми. Наші студенти готові приймати виклики часу, готові експериментувати з методиками.
доцент кафедри української мови УжНУ
– Краще раз побачити, ніж сто разів почути – у цьому ми, магістранти, ще раз переконалися, побувавши у Тисаагтелекській ЗОШ І–ІІ ступенів під час виїзного заняття з курсу «Методика викладання української мови як нерідної». Нас привітно зустрів директор школи Віктор Андрійович Ур – дуже позитивна людина. Ми ознайомилися з життям школи: відвідали уроки, побачили в дії концепцію «Нової української школи», поспілкувалися з учителями й учнями, розпитували про труднощі сприймання учнями української мови, виконували завдання у шкільних підручниках з української мови. Врешті, зробили висновки для майбутньої педагогічної діяльності. Приємно здивувала тутешня бібліотека, забезпечена найновішими навчальними виданнями з української мови і літератури. День у школі з навчанням угорською мовою виявився пізнавальним і цікавим. Тож дякуємо нашому викладачеві Аллі Михайлівні Галас, яка є організатором і безпосереднім учасником наших пригод. Сподіваємося, що таких занять буде якомога більше.