Журналістка з Австрії ділилася досвідом зі студентами-медійниками
Про закордонні медіа, висвітлення подій війни та роботу зі штучним інтелектом українській молоді розповідала працівниця видання «Profil» Франциска Шварц
У редакції журналу «Profil» (profil.at), що виходить в онлайновому та друкованому форматах, Франциска пише аналітичні матеріали і є ведучою подкастів. Займається такими темами, як політика, економіка, клімат, висвітлює події російсько-української війни. Бере участь у міжнародних проєктах за підтримки Журналістського фонду.
Минулого року медійниця приїжджала на Закарпаття, де завдяки Ужгородському прес-клубу познайомилася з місцевими журналістками, зокрема доценткою кафедри журналістики УжНУ Наталією Толочко, і згодом підготувала про них матеріал. У жовтні була учасницею міжнародної конференції, яку організувала кафедра. Завдяки дружнім зв’язкам вдалося організувати й теперішню зустріч.
Франциска радо ділилася історіями з професійного життя, корисними порадами, розповіла про особливості своєї країни і про труднощі, які долає спільно з колегами в епоху стрімкого поширення ШІ. Важливо, що тема українсько-російської війни не залишає її байдужою, а розповідь про матеріали, присвячені боротьбі українців, виявилася дуже емоційною. Студенти розпитували Франциску про штучний інтелект, створення подкастів, фінансування австрійських медіа, цікавилися її поглядом на стрімкі зміни у світі та їхній вплив на журналістику.
«У медіа, де я працювала раніше, редактори були впевнені, що нам необхідна підписка на різні додатки зі штучним інтелектом. Моя позиція не є критично негативною щодо ШІ. Ці речі допомагають, роблять нас ефективнішими, проте вони точно не зможуть відібрати нашу роботу, цього я не боюся, – запевнила Франциска і порадила використовувати нейромережами тільки в разі сильної необхідності. – Ми повинні бути чесними щодо того, як виконуємо нашу роботу, тому варто обов’язково зазначати, чи використовували ШІ у роботі, а якщо так, то де саме».
На фоні нової політики США складним питанням для багатьох медіа є фінансування. Як відомо, USAID скоротило більшість своїх програм. Де брати підтримку для незалежної журналістики? Чи виживе діяльність на пожертвах читачів? Франциска розповіла про можливості для журналістів, що опинилися в скруті. На її думку, важливу роль відіграють донати для видань, які вже стали частиною медіакультури в Австрії. Порадила спільноти, до яких можуть долучитися всі охочі медійники з різних країн і мати підтримку.
Франциска Шварц часто висвітлює події російсько-української війни та готує аналітичні статті про вторгнення. Напередодні третьої річниці повномасштабної війни зібрала історії українців через онлайн-опитувальник. Наслідком став матеріал, героями якого є студент-журналіст та аспірант філологічного факультету.
«Я знаю чоловіків і жінок, які є медійниками в Україні. Мене захоплює ваше ставлення до війни і те, як ви цим ділитеся. Я дуже вдячна і рада, що ви все ще маєте сили говорити про це!» – поділилася думками Франциска, не стримуючи сліз.
Всіх журналістів хвилює одвічне питання – як зацікавити аудиторію? Що люди читають та чим вони живуть, цікавляться і як правильно висвітлили це у медіа? Франциска Шварц зазначає, що австрійські читачі такі ж вибагливі, як і в усьому світі: їх цікавить глобальна економіка і водночас звичайні плітки про зірок, корупційні скандали, що відбуваються в Австрії. Тому зізнається, що часто має писати про не найприємніші теми.
Доводиться також боротися з російською пропагандою. Франциска продемонструвала приклади використання блогерів з метою поширення маніпуляцій і зазначила, що російське лобі досить відчутне в Австрії. Попри те, що багато людей усвідомлює небезпеку країни, яка веде жорстоку війну, все ж в Австрії і близьких до неї державах є чимало прихильників «русского міра». Погіршують ситуацію бізнеси, пов’язані з росіянами, та фінансові надходження, спрямовані на дестабілізацію.
Подкасти – один із основних напрямків діяльності Франциски Шварц. Це відповідальна і складна робота, хоч і легко сприймається аудиторією. Медійниця розповіла про творчий процес: «Мені подобається, що наші подкасти – у форматі невимушених бесід, взаємодії зі слухачами, що реагують, обирають теми й коментують їх. Щопонеділка ми обговорюємо тему майбутнього подкасту, пропрацьовуємо з колегами кожну дрібницю, а в четвер уже записуємо. Мені подобається відмінність подкасту від радіо: він цікавіший, живіший, не настільки ідеальний, як радіовипуск в ефірі, хоч ми запрошуємо професійних спікерів».
Наприкінці зустрічі студенти запитали Франциску про те, що вона порадила б для навчання і розвитку в медіагалузі. «Головне – це гнучкість, адаптивність. Потрібно вміти підлаштуватисья під різну роботу, іноді доводиться вчитися нового на ходу. Це може бути робота з комп’ютером, зйомка, подкасти, будь-що. Найкраще для вас також – братися за те, що вам справді подобається, і пам’ятати про цінності», – відповіла Франциска.
Цікавий захід запам’ятався студентам, адже почули про корисний досвід, дістали відповіді на запитання, що справді цікавлять, та рекомендації від іноземної журналістки – це важливо для розвитку медійників. Після зустрічі з Францискою Шварц учасники поділилися враженнями та емоціями.
Сергій Чернишов, студент 3-го курсу, ОП «Міжнародна журналістика»:
– Зустріч із Францискою Шварц дозволила мені краще зрозуміти специфіку роботи медіа в Австрії, почути поради для роботи журналіста-початківця. Загалом радію тому, що в нас на кафедрі організовують і заохочують відвідувати заходи із вітчизняними та закордонними медійниками.
Поліна Моруга, студентка 3-го курсу, ОП «Міжнародна журналістика»:
– Для мене зустріч була цікавою, бо я насправді дуже хотіла б в майбутньому працювати за професією в іноземних виданнях. Тому почути від журналістки про тонкощі роботи та певні особливості в австрійському медіапросторі було корисно!
Катерина Ляшенко, студентка-магістрантка, ОП «Журналістика»:
– Було дуже цікаво почути про роботу медіа в Австрії, а також про корупцію, брудну політику, шпигунство росіян тощо. Журналістка розповіла про власний досвід застосування штучного інтелекту в роботі, його переваги та недоліки. Рада, що у нас є зв’язки із закордонними журналістами, з багаторічним досвідом, які готові за дружньою розмовою поділитись досвідом, наводячи цікаві приклади з життя!
Мирослав Лисович, студент-магістрант відділення журналістики:
– Зустріч із австрійською журналісткою виявилася, як на мене, надзвичайно важливою. Ми говорили про роботу медіа в Австрії, зокрема про те, як там висвітлюються події, пов’язані з російською пропагандою, та які виклики постають перед журналістами в боротьбі з дезінформацією. Було цікаво почути її думку щодо змін у журналістиці під впливом сучасних технологій, зокрема штучного інтелекту. Окремо відзначив для себе, наскільки важливо критично сприймати інформацію, перевіряти джерела й не піддаватися маніпуляціям. А дискусія англійською ще раз підтвердила: знання іноземних мов відкриває нові можливості, допомагає краще розуміти глобальні процеси й брати участь у важливих міжнародних обговореннях. Українській журналістиці є куди розвиватися, і такі зустрічі дають важливі орієнтири. Загалом ця дискусія залишила багато тем для роздумів і ще більше надихнула рухатися вперед.