Словакісти УжНУ вчетверте провели міжнародний перекладацький семінар за участі представників семи країн
Семінар традиційно організувала професорка, лекторка кафедри словацької філології філологічного факультету УжНУ Яна Кесселова. Вона модерувала захід та представила учасників – студентів і викладачів з науково-освітніх установ.

Присутніх тепло вітала директорка Літньої школи Studia Academica Slovaca та очільниця Центру викладання словацької мови як іноземної на факультеті мистецтв Університету Коменського в Братиславі Яна Пекаровичова:
– Я дуже ціную ініціативу лекторки Яни Кесселової з організації такого семінару. Я знаю, наскільки складно об’єднати таку велику групу. Професорка зібрала лекторів і студентів із семи різних країн. Мережа зв’язків між нами дуже важлива. І що ми можемо зробити краще, ніж знайомитися крізь призму літератури – наших літературних творів, талановитих письменників? Коли студенти вміють перекладати словацькі твори своєю рідною мовою, це, мабуть, найкраща її промоція. Я дуже рада, що захід відбувається вже четвертий раз. Фактично, це такий міжлітературний, міжнародний діалог. Також я хочу подякувати керівництву філологічного факультету Ужгородського університету за можливість функціонування лекторату та розвиток словакістики.

Від Міністерства освіти, науки та молоді Словаччини до учасників звернулася В’єра Гутова, яка насамперед подякувала всім, хто сприяє вивченню словацької в Україні. Вона переконана, що такі об’єднавчі заходи – це внесок кожного присутнього у розвиток співпраці між країнами.
– Ми можемо ділитися досвідом, різними матеріалами, ідеями. І хоча кожен з нас працює в різних напрямках, ми всі йдемо одним шляхом. Тож це справді чудово, що у нас не однакові погляди, але однаковий ентузіазм щодо словацької мови. Я знаю, що для багатьох із вас, особливо для студентів, переклад є викликом, але саме в цьому виклику приховано найцінніше – ми пізнаємо себе, інших та світ навколо нас. І саме цей зв’язок сьогодні важливіший, ніж будь-коли раніше. Бажаю вам справді натхненної зустрічі, щоб ви, студенти, могли отримати від неї максимум користі!
Від філологічного факультету УжНУ учасників вітала заступниця декана філологічного факультету з виховної роботи Марта Демчик, яка подякувала організаторці Яні Кесселовій за важливі ініціативи, та побажала натхнення учасникам через пізнання літератури.
Під час семінару студенти з семи країн презентували творчість обраних письменників, зачитували фрагменти текстів – в оригіналі та власному перекладі словацькою мовою.
Студентка другого курсу словацького відділення УжНУ Юліанна Кудрявцева презентувала творчість сучасної письменниці, журналістки та засновниці видавництва «Гравітація» Христини Козловської. Її твори перекладені мовою есперанто, німецькою, турецькою, словацькою, нідерландською, корейською, англійською та французькою. Словацькою, зокрема, їх перетлумачила Андріана Амір, з якою співпрацює кафедра словацької філології. Студентка зачитала в оригіналі й перекладі фрагмент твору «Інше життя».
Студентка з Франції Маргарита Бертранд, яку підготувала лекторка Міріам Павловічова, презентувала музичну творчість гурту «Чиказька п’ятірка». Це латвійський сатирично-музичний ансамбль у вигнанні з Чикаго, заснований у 1961 році. Перший альбом гурту випущений як перший стереозапис латиською мовою та перша латвійська платівка. Студентка зачитала оригінальний текст пісні «No Gaujas tilta» 1994 р. та в перекладі на словацьку.
Про вивчення і розвиток словацької мови у Польщі розповів Петер Мілчак – словацький поет, перекладач, редактор та викладач. Петер вважає переклад універсальною «мовою», що допомагає порозумітися різним народам. Перекладачі – це ті, хто привносить імпульси до народних літератур. Зізнався, що як редактору літературного журналу, йому буває досить важко шукати перекладачів з екзотичних мов. У його видавництві «Modrý Peter» виходять переклади поезії та прози. Також анонсував переклад з іранської літератури тих письменників, що живуть в екзилі та пишуть англійською.
Словацькомовну спільноту з німецького Регенсбурга презентувала студентка Юлія Юрекова разом із лекторкою Ренатою Павловою. Юлія обрала творчість Сузанни Грегор – австрійської письменниці словацького походження. Одним із найвідоміших її романів є «Halbe Leben» («Пів життя») – це чутливий літературний твір про внутрішній конфлікт між кар’єрою та сім’єю, з яким стикаються жінки. Присутнім запропонували уривок роману в оригіналі – німецькою й перекладі на словацьку.
Олександра Мухова з Сербії взяла участь у семінарі з лекторкою Елеонорою Зваленою та розповіла про творчість хорватської письменниці й перекладачки Лани Басташич. Вона відома романами, а також пише оповідання, зокрема дитячі, поезію та театральні п’єси. Олександра представила фрагмент роману «Спіймати кролика» («Uhvati zeca»), написаного в 2021 р. – хорватською, та у власному перекладі на словацьку.
Лекторат словацької мови, що працює в Бухаресті, презентували лектор Габріел Лукач та студентка Юлія Попеску. Дівчина обрала для семінару творчість румунського письменника, дослідника народних казок Петре Іспіреску. Його знають як збирача фольклору з першоджерел, а також талановитого белетриста. Студентка зачитала фрагмент казки й вірша в оригіналі та перекладі.
Завершував презентаційну частину семінару студент Львівського національного університету імені Івана Франка Руслан Пенський з лекторкою Зоряною Гілецькою. Юнак представив творчість Світлани Тараторіної – української письменниці, PR-менеджерки, журналістки. Її твори перекладені азербайджанською, англійською, польською, французькою. Руслан зачитав уривок в оригіналі й перекладі з роману «Дім солі», написаного в жанрі фантастики, де постапокаліптичні події жорстокого майбутнього, описано на основі трагічних подій у Криму, звідки письменниця родом.
У другій частині семінару учасники ділилися порадами для перекладу. Так, студентка Юліана Кудрявцева почала дискусію про явища асиметрії, навела приклади складних випадків, у яких сумнівалася при перекладі. Олександра Мухова розглянула перекладацькі дилеми, як звукову омонімію, переклад запозичень. Юлія Юрекова прокоментувала труднощі перекладу з німецької на словацьку. Руслан Пенський сказав, що було складно перекладати власні назви – сучасні і давні, а також діалекти, релігійні терміни, як «миро», тому використовував історичні словники. Юлія Попеску стимулювала присутніх до дискусії, прокоментувавши труднощі перекладу румунського фольклору. Тож присутні висловлювали пропозиції про коректні назви традиційних свят.
Наприкінці семінару учасники ділилися враженнями, дякували за організацію Яні Кесселовій та всім доповідачам. Заступниця декана філологічного факультету з навчальної роботи Галина Шкурко висловила вдячність за особливу атмосферу, яку створила література і переклад. Такі зустрічі, на її думку, дають не лише нові знання, а й справжнє естетичне задоволення від слова й культурного діалогу.
Добру традицію проведення семінару підкреслила й доцентка кафедри словацької філології Леся Буднікова. Вважає, що під час семінару кожен отримав щось для себе та була можливість дізнатися більше про українських і закордонних авторів.
Традиційний семінар допоміг студентам відчути себе у ролі перекладачів та засвідчив важливість міжнародного діалогу. Знайомство через літературу є особливою формою комунікації, яка сприяє порозумінню й налагодженню співпраці.