У вільний час наші математики подорожують

Ініціативні математики часу дарма не гають: у вихідні студенти й викладачі відвідали дві відомі туристичні принади Закарпаття – водоспад Шипіт та озеро Синевир.

Подорожувати математики люблять – частенько бувають на екскурсіях, завжди відкриті до цікавих пропозицій. Цього разу один із найдружелюбніших факультетів УжНУ помандрував на Міжгірщину, запросивши і студентів з інших факультетів.

Організував екскурсію заступник декана з виховної роботи Павло Мулеса, який розповів: мандрувати легко й цікаво, коли є охочі.

Найбільше переймалися через погоду: протягом кількох днів поспіль на Закарпатті дощило, а в горах випав сніг. Утім арсенал з рукавичок, шапок і теплого одягу розвіяв усі страхи – можна вирушати в дорогу.

Перший привал зробили у Волівці – проминути неймовірну красу Карпат було неможливо: засніжені гори височіють над осіннім лісом, а тим часом студенти й викладачі роблять фото на згадку.

Їдемо далі: над горами, наче збиті вершки, стелиться туман, попереду ще кілька годин дороги. І ось вона – дорога на Шипіт. На щастя, днина видалася погожа, тож іти було не лише весело, а ще й тепло. Дзвінкі струмочки, мальовнича природа та ще кілька фото на згадку – багато хто побував тут уперше.

Одна з тих, хто підхопив пропозицію математиків помилуватися осіннім Закарпаттям, – студентка філфаку Аня Васільєва. Дівчина родом із Житомирщини, тож така прогулянка для неї особливо цікава: «Останнім часом дуже часто подорожую. Якщо від когось є пропозиція поїхати кудись на екскурсію, то погоджуюся без вагань: молодість на те й дана, щоб пізнавати щось нове!

На Шипоті, крім гарної природи, мені ще дуже сподобалася Хрюшка, яку ми зустріли по дорозі. Ця поїздка ще більше зміцнила мою любов до Закарпаття. Дуже вдячна матфаку за таку чудову можливість».

Наступна зупинка – Синевир. До високогірного озера веде мальовнича стежка, а температура повітря тут така, що настав час діставати рукавиці й шапки. Синевир зустрів гостей яскравим і теплим сонечком, над озерною гладдю стелився туман.

Історію озера та легенди, якими славиться Синевир, розповів місцевий мешканець, екскурсовод зі стажем Василь Васильович, після чого вдячні екскурсанти прогулялися навколо озера. Дорогою не лише встигли потішитися першим снігом, а й купити сувеніри і навіть мед – тут його роблять не лише з квітів, але й з кедрових шишок та навіть хвої!

Студент-математик Діма Койтюк, задоволений поїздкою, коментує: «Я прихильник різних мандрівок: вважаю, що варто побачити світ, доки є можливість. На Синевирі раніше не бував, хоч сам із Закарпаття. Мене справді зачарували краєвиди: це те місце, де хотів би побувати ще не раз! Погода була на нашому боці, подарувала теплий сонячний день. Незабутньою цю поїздку зробила гарна компанія. Приємно, що студенти й викладачі дружно співали пісні, фотографувалися, невимушено проводили дозвілля».

Стомлені, але задоволені, дорогою додому співали українські народні та сучасні пісні, виконали й Гімн України, під який в автобусі мандрівники повставали й поклали руки на серце.

Студентські роки – незабутні, найкращі, тож не витрачайте їх намарно – подорожуйте!