«Кожна хвилина з дітлахами – на вагу золота», – впевнені студенти філологічного факультету, які 29 травня відвідали обласний будинок дитини у Сваляві з усілякими подарункам. На вторговані й зібрані після благодійного ярмарку кошти для дітей закупили найнеобхідніше.
Зустрів гостей головний лікар закладу Володимир Бейреш: «Обласний будинок дитини – місце, де люблять, захищають, виховують дітей, котрі з різних причин залишилися без батьківської підтримки. Нині в нас перебуває понад 100 вихованців, і кожному потрібен належний догляд та увага. Для нас важливо, коли інші виявляють інтерес до нашої справи. Ми радо приймаємо всіх волонтерів. Від їх матеріальної допомоги, подарунків не маємо права відмовлятися. Усе, що отримуємо, витрачаємо на потреби наших вихованців. Та найважливіше, що діти спілкуються, і це позитивно впливає на їхній розвиток. Малюкам тоді легше йти на контакт, звикнути до батьків, коли їх усиновлюють».
Підтримала головного лікаря й вихователь групи «Веселка» Наталія Івасик, яка зауважила, що з дітками іноді буває важко, адже за кожним потрібно наглядати, прищеплювати знання, формувати навички. Оскільки вихованці в закритому закладі спілкуються з невеликою кількістю людей, то не мають причин для радості, але потребують тепла, любові, обіймів. І кожен приїзд гостей викликає усмішки діток, бажання любити й бути любимими.
Студенти зустрілися з малюками різних вікових категорій: від найменшеньких до 6-річних. Протягом кількох годин знайомилися, ласували смаколиками, гралися та гуляли на подвір’ї, що принесло масу позитивних емоцій не тільки для маленьких, а й для дорослих. Щирий сміх, який лунав з усіх боків, не міг залишити байдужим нікого.
«Це не перший мій візит до дитячого будинку, але я все одно дуже хвилювалася. Хочу подякувати Галині Василівні та Олегу Анатолійовичу (Галина Шумицька – декан філфаку, Олег Хававчак – заступник декана. – Ред.) за чергову можливість відчути себе потрібною й зробити щось хороше для інших. Для дітей такі події – це надія, вони бадай на мить стають щасливішими. Після таких зустрічей кожен із нас мав задуматися, навчитися цінувати те, що є, і нести тепло дітям, які цього потребують. Я хотіла подарувати їм трохи любові: поглядом, усмішкою, обіймами. Дітки надзвичайно привітні та щирі, і ми привезли з собою колосальний заряд позитивних емоцій. Надіюсь, надалі наша традиція буле тільки прогресувати» – поділилася враженнями студентка 2-го курсу відділення україністики (середня освіта) Марія Кондрич.
Пам’ятаймо, діти – квіти життя, їх потрібно любити, леліяти, цінувати і поважати.
Фото, відео Олега Хававчака,
монтаж Віталія Завадяка