83 % закарпатських угорців підтримують вступ України до ЄС, а 81 % не має наміру емігрувати

«Подібні дослідження дозволяють оцінити реальні настрої угорської громади Закарпаття. Адже ця тема часто потрапляє у фокус уваги політиків та ЗМІ, однак досліджень реальної ситуації мало. Тож ми ставили собі за мету отримати актуальні дані з тих питань, які нині активно обговорюються», – пояснив мету наукового дослідження керівник соціологічної агенції «Смартпол» Павло Карайченцев.

На питання, «Чи підтримуєте ви вступ України до ЄС», 83 % опитаних відповіли ствердно, 6 % висловились проти і ще 11 % не визначилися з відповіддю. Павло Карайченцев відзначив, що угорська громада завжди демонструвала високий рівень підтримки євроінтеграції України. Це загальна тенденція в регіонах Західної України, де історично місцеві жителі завжди мали більш тісні зв’язки з сусідніми країнами.

Ініціативу української влади дозволити громадянам України мати подвійне громадянство підтримали  89% опитаних. Проти такої ініціативи виступило 4% опитаних. Не визначилися з цього питання 7 % респондентів. «Хоча ініціатива щодо подвійного громадянства першочергово спрямована на ті 6 мільйонів українців, які проживають закордоном, паралельно вона вирішує суперечливу ситуацію в прикордонних регіонах, де частина жителів мають можливість оформити громадянства сусідніх країн, – прокоментував Павло Карайченцев. – Через це в західних регіонах рівень підтримки ініціативи влади впровадити подвійне громадянство вищий. Тема угорського громадянства, яке відносно легко оформлялося для жителів Закарпаття з угорським корінням, не раз потрапляла в фокус уваги ЗМІ та ставала причиною суперечок. Ініціатива ж влади легалізувати подвійне громадянство повністю знімає проблему й дозволяє нормалізувати ситуацію – тому такий високий рівень підтримки з боку угорської громади цієї ініціативи влади цілком зрозумілий».

Окремо соціологи дослідили настрої серед угорської меншини щодо можливої міграції. Це питання цікавило дослідників з огляду на те, що в самому ЄС противники євроінтеграції України однією з причин називають неконтрольовану міграцію громадян України в ЄС.

Відповіді на питання «Чи розглядаєте ви для себе можливість в наступні кілька років змінити місце проживання» відповіді розділилися таким чином:

Розглядає можливість виїзду в Угорщину 5 % респондентів, ще 12% подумовує про виїзд до однієї з інших країн ЄС, 2 % розглядає можливість переїзду в інший регіон України, 81 % планує залишатися жити на Закарпатті.

Як пояснив в.о. завідувача кафедри соціології та соціальної роботи УжНУ Дмитро Афанасьєв, це наочно демонструє, що вступ до ЄС не спричинить якоїсь значущої еміграції з країни. Науковець розповів, що, завдяки безвізу та програмам прийому біженців, абсолютна більшість тих, хто мав бажання емігрувати з України, давно це зробили. «Крім того, цифри демонструють, що для членів угорської громади в контексті еміграції більш привабливими є інші країни ЄС (зазвичай це Німеччина, Нідерланди, Скандинавія), де вищі зарплати. До речі, рівень охочих емігрувати серед угорської громади співвідносний із подібним показником загалом по Україні, що фіксували загальноукраїнські опитування. Тому незрозуміло, на чому базуються припущення, що вступ України в ЄС викличе хвилю міграції до Угорщини. Та й загалом, за поточними оцінками, зі 150 тисяч угорців Закарпаття, які проживали тут ще 10 років тому, нині залишилося в межах 80 тисяч», – резюмував Дмитро Афанасьєв.

«Загалом високий рівень підтримки вступу України в ЄС серед угорської громади Закарпаття має універсальне пояснення. Адже членство в ЄС означає автоматичне прийняття всіх норм відносно функціонування національних меншин, які діють в країнах Європейського Союзу. В середовищі громади вже давно побутує думка, що вступ України до ЄС це найпростіший спосіб вирішити всі суперечливі моменти, які виникають навколо чутливих для угорців України питань», – зазначив науковець.

Соціологічне дослідження проведене агенцією «Смартпол» в період з 4 до 9 червня 2025 р. у районах проживання угорської громади на Закарпатті. Опитування проводилося угорською мовою методом «face to face». В опитуванні взяло участь 406 респондентів, які проживають як у місцях компактного проживання, так і в місцях змішаного мешкання угорської громади. Можлива похибка 3,2 %.

A kárpátaljai magyarok 83%-a támogatja Ukrajna EU-csatlakozását, 81%-uk pedig nem szándékozik elvándorolni az országból

„Az ilyen kutatások lehetővé teszik a kárpátaljai magyar közösség valós hangulatának felmérését. Hiszen ez a téma gyakran kerül a politikusok és a média figyelmének középpontjába, azonban a tényleges helyzetet vizsgáló kutatások száma csekély. Ezért azt tűztük ki célul, hogy aktuális adatokat szerezzünk azokról a kérdésekről, amelyek jelenleg aktívan vitatottak” – magyarázta a tudományos kutatás célját Pavlo Karajcsencev, a „Szmartpol” szociológiai ügynökség vezetője.

A kérdésre, hogy támogatják-e Ukrajna EU-csatlakozását, a válaszadók 83%-a igennel válaszolt, 6% ellenezte, 11% pedig nem tudott dönteni. Pavlo Karajcsencev megjegyezte, hogy a magyar közösség mindig is nagy mértékben támogatta Ukrajna európai integrációját. Ez általános tendencia Nyugat-Ukrajna régióiban, ahol történelmileg a helyi lakosok mindig szorosabb kapcsolatokat ápoltak a szomszédos országokkal.

Az ukrán hatóságok kezdeményezését, hogy az ukrán állampolgárok kettős állampolgárságot vehessenek fel, a megkérdezettek 89%-a támogatta. A kezdeményezés ellen a megkérdezettek 4%-a nyilatkozott. 7% nem tudott dönteni ebben a kérdésben. „Bár a kettős állampolgárságra vonatkozó kezdeményezés elsősorban azokra a 6 millió ukránra irányul, akik külföldön élnek, egyúttal megoldja a vitatott helyzetet a határ menti régiókban, ahol a lakosok egy része lehetőséget kap a szomszédos országok állampolgárságának megszerzésére” – mondta Pavlo Karajcsencev. – Emiatt a nyugati régiókban magasabb a hatóságok kettős állampolgárság bevezetésére irányuló kezdeményezésének támogatottsága.

A magyar állampolgárság kérdése, amely viszonylag könnyen megoldható volt a magyar gyökerekkel rendelkező kárpátaljai lakosok számára, többször is a média figyelmének középpontjába került és viták tárgyát képezte. A hatóságok kezdeményezése a kettős állampolgárság legalizálására teljesen megoldja a problémát és lehetővé teszi a helyzet normalizálását – ezért teljesen érthető, hogy a magyar közösség ilyen nagy mértékben támogatja a hatóságok kezdeményezését».

A szociológusok különös figyelemmel vizsgálták a magyar kisebbség hozzáállását a lehetséges migrációhoz. Ez a kérdés azért érdekelte a kutatókat, mert az EU-ban az ukrán európai integráció ellenzői az egyik okként az ukrán állampolgárok ellenőrizhetetlen migrációját az EU-ba emlegetik.

Arra a kérdésre, hogy “Fontolgatja-e a lakóhelyének megváltoztatásának lehetőségét a következő néhány évben”, a válaszok a következőképpen oszlottak meg:

5% a válaszadók közül mérlegeli a Magyarországra való kivándorlást, további 12% fontolgatjaaz EU egy másik országába való kivándorlást, 2% mérlegeli az Ukrajna egy másik régiójába való költözést, 81% pedig azt tervezi, hogy továbbra is Kárpátalján marad.

Mint Dmitro Afanaszjev, az Ungvári Nemzeti Egyetem Szociológiai és Szociális Munka Tanszékének megbízott vezetője kifejtette, ez egyértelműen bizonyítja, hogy az EU-ba való belépés nem fog jelentős kivándorlást okozni az országból. A kutató elmondta, hogy a vízummentességnek és a menekültek befogadási programoknak köszönhetően azoknak, akik el akartak vándorolni Ukrajnából, a túlnyomó többsége már régen meg is tette ezt. Ezenkívül a számok azt mutatják, hogy a magyar kisebbség tagjai számára az emigráció szempontjából vonzóbbak más EU-országok (általában Németország, Hollandia, Skandinávia), ahol magasabbak a fizetések.

Egyébként a magyar közösségben az emigrálni vágyók aránya megegyezik az egész Ukrajnára vonatkozó, országos felmérésekben rögzített mutatóval. Ezért nem tisztázott, mire alapozzák azt a feltételezést, hogy Ukrajna EU-csatlakozása migrációs hullámot fog kiváltani Magyarország felé. És különben is – a jelenlegi becslések szerint a 150 ezer kárpátaljai magyar közül, akik még 10 évvel ezelőtt itt éltek, most már csak 80 ezer maradt – összegezte Dmitro Afanaszjev:

«A magyar közösség körében az EU-tagság iránti általános támogatásnak világos magyarázata van. Az EU-tagság ugyanis automatikusan magával vonja az Európai Unió tagállamaiban jelenleg érvényben lévő, a nemzeti kisebbségek működésére vonatkozó összes normát. A közösségben már régóta él az a vélemény, hogy Ukrajna EU-ba való belépése a legegyszerűbb módja annak, hogy megoldódjanak az ukrajnai magyarok számára érzékeny kérdésekkel kapcsolatos valamennyi ellentmondásos helyzetek.»

A szociológiai kutatást a Szmartpol ügynökség végezte 2025. június 4. és 9. között a magyar közösség által lakott területeken, Kárpátalján. A felmérést magyar nyelven, „face to face” módszerrel végezték. A felmérésben 406 válaszadó vett részt, akik mind a tömörül lakott, mind a vegyesen lakott településeken élnek a magyar közösségben. A lehetséges hibahatár 3,2 %.