До 100-річчя Василя Сухомлинського майбутні вчителі вивчали поради великого педагога
Актуальність використання досвіду визначного педагога в умовах становлення Нової української школи та практичне значення порад Василя Сухомлинського для майбутніх учителів не викликають сумнівів
З цією метою та у зв’язку з відзначенням 100-річчя від дня народження В. О. Сухомлинського, доктор педагогічних наук, професор кафедри загальної педагогіки та педагогіки вищої школи Володимир Староста нещодавно організував навчальну конференцію «Поради від Василя Олександровича Сухомлинського». Захід відбувся у межах вивчення курсу «Педагогіка» зі студентами спеціальності 014 – середня освіта (біологія) задля поглибленого вивчення відомої книги В. Сухомлинського «Сто порад учителеві» та виховання любові й поважного ставлення до його творчості.
Ефективною, цікавою та конструктивною виявилася групова робота учасників заходу, в результаті якої кожен студент завчасно обрав певну пораду з книги, вивчив її, проаналізував і ознайомив з нею інших студентів. Конференція пройшла у формі мікроповідомлень з наступним активним фронтальним розглядом, а також обговоренням у малих групах (2–4 студенти). Молоді науковці обмінялися думками з використанням методу інтерактивного навчання «Мікрофон», де кожен учасник конференції зазначив пораду В.Сухомлинського, яка найбільше йому сподобалася. Так, Ніколетта Шеверя ознайомила присутніх з порадою «Читання – духовна потреба виховання. Як музикант не може жити без інструменту, так і мисляча людина – без читання книги». Власта Вогарь детально проаналізувала вислів «Найважливіше джерело здоров’я – навколишнє середовище – повітря, сонце, вода, літня спека і зимова холоднеча, тінисті гаї і квітучі поля конюшини. Живи і трудися серед природи». Всебічно розкрила зміст поради «Щоб стати справжнім вихователем, треба пройти школу сердечності, необхідно глибоко проникати в душу дитини, пізнавати серцем усе, чим живе, що думає, з чого радіє і засмучується вихованець» Інна Лемба, а Марія Огняник глибоко роз᾿яснила вислів: «Дуже важливе вміння вчителя правильно визначити в програмі ті «вузли» знання, від міцності яких залежить розвиток мислення, розумових здібностей, уміння користуватися знаннями».
Заслуговують на увагу поради Василя Олександровича, які обрали Ангеліна Тимчак: «Колектив будується на ідейній, інтелектуальній, емоційній та організаційній спільності і єдності колективу» та Ярослава Бринзей: «Допомагати учневі, якщо він не зрозумів матеріал і потребує додаткового пояснення».
Також учасникам конференції було запропоновано розглянути інші актуальні поради: «Для того, щоб діти добре мислили, їх треба привести до творчого джерела» (Ірина Цендра); «Нехай оцінок буде менше, але кожна з них хай буде вагомішою, значнішою» (Марія Вільчак); «Інтерес до предмета й увага учнів збільшується засобами наочності» (Олена Бажанюк). А Тетяна Плавайко донесла до відома студентів те, що «Дошкільні роки і навчання в початковій школі – чудовий час для закладання фундаменту міцної пам’яті».
Змістовно організована та плідна робота, проведена професором В.Старостою, сприяла навчально-пізнавальній взаємодії студентів, стимулювала їх до навчальних дій, дала можливість висловити свої думки й дозволила співпрацювати в колективі упродовж заняття. А завдяки використанню методів інтерактивного навчання учасники конференції більш розлого пізнали вислови В. Сухомлинського (які обрали для аналізу та вивчення до початку конференції), а також збагатилися іншими цінними порадами класика педагогічної науки, які представили на занятті решта студентів.
Завершилася навчальна конференція підбиттям підсумків роботи. Професор Володимир Староста наголосив на важливості вивчення спадщини великого педагога, актуальності використання його досвіду в умовах становлення Нової української школи та відзначив практичне значення порад Василя Сухомлинського для майбутніх учителів, а учасники конференції спроектували на перспективу шляхи використання спадщини видатного українського педагога-гуманіста в своїй майбутній педагогічній діяльності.
та педагогіки вищої школи