Сайт Медіацентру УжНУ
Підрозділ створений у липні 2013 року

«Досліджуємо авторське мовлення, залучаючи можливості нейронних мереж», – Ольга Богославська, студентка-журналістка УжНУ

Магістерська робота лауретки всеукраїнської олімпіади з журналістики засвідчує величезну вірогідність того, що незабаром за допомогою нейромереж можна буде встановлювати авторство замовних публікацій, публічних анонімних наклепів тощо

0 114
Ольга Богославська
Ольга Богославська
Про що свідчить лексика, яку автор вживає у тексті? Чи можна за частотою вживання тих чи тих слів і їх порядком встановити автора? І для чого це взагалі потрібно? Це питання у своїй дипломній роботі досліджує магістрантка відділення журналістики філологічного факультету Ольга Богославська.

Авторський стиль українських медійників Ольга під наставництвом свого наукового керівника, доцента кафедри журналістики Василя Шарканя досліджує з першого курсу. Нині працює над дослідженням на тему «Лексичні засоби увиразнення авторського стилю журналістів (аналіз із використанням методів корпусної лінгвістики й штучних нейронних мереж)». Нещодавно, представивши свої напрацювання на Всеукраїнському конкурсі студентських наукових робіт, який організував факультет систем і засобів масової комунікації Дніпровського національного університету ім. О. Гончара, дівчина здобула друге місце.

«Досліджуємо авторське мовлення, залучаючи можливості нейронних мереж», – Ольга Богославська, студентка-журналістка УжНУ«Тему дослідження запропонував науковий керівник Василь Шаркань, – каже Ольга Богославська. – Дуже імпонує, що він ініціює й підтримує прогресивні ідеї. Адже не хотілося б просто компілювати чужі здобутки чи переписувати підручник у науковій роботі. Тож з першого курсу досліджую лексичні особливості ідіостилю (стилю автора. – Авт.) на матеріалах конкретних українських журналістів і публіцистів».

Дівчина зізнається: спочатку не до кінця розуміла, як відбуватиметься дослідження і що воно стане таким складним і цікавим водночас. Однак на пропозицію пристала.

«Спершу ми досліджували корпуси текстів через програмний функціонал TLex. Аналізували письмове мовлення різних українських журналістів. Серед найвідоміших – Юрій Макаров з «Українського тижня» та Олег Покальчук із «Дзеркала тижня». Програма видає перелік від найбільш до найменш уживаних слів. У підсумку ми згрупували найбільш поширені лексеми за частинами мови, проаналізували їх. Виявилося чимало цікавого. Приміром, Юрій Макаров часто вживає займенник Я. Це, очевидно, одне зі свідчень того, що він часто ділиться особистим досвідом».

«Досліджуємо авторське мовлення, залучаючи можливості нейронних мереж», – Ольга Богославська, студентка-журналістка УжНУНа дипломну роботу довелося поглиблювати й урізноманітнювати тему дослідження. Тож науковий керівник запропонував Олі додати ще один аспект – залучити штучні нейронні мережі. У цій сфері дуже цінними є розробки ужнівських IT-фахівців, зокрема асистента кафедри інформаційних управляючих систем та технологій ФІТ Максима Лупея, який займається інтелектуальним аналізом текстів за допомогою машинного навчання (підготував кандидатську дисертацію під керівництвом завідувача кафедри Олександра Міци).

«Тепер разом із колегами з факультету інформаційних технологій досліджуємо особливості авторського стилю українських журналістів за допомогою штучних нейронних мереж. Ці програми без участі людини можуть визначити лексичні особливості авторського стилю. Порівняння цих даних з тими, які здобули вручну, переконливо доводить, що нейромережі спроможні дати науковцеві дуже точні результати».

Таким чином, дослідження засвідчує вірогідність того, що незабаром за допомогою нейромереж можна буде встановлювати авторство замовних публікацій, публічних анонімних наклепів чи наклепів під псевдонімом, а також з’ясовувати належність художніх творів, автори яких поки що невідомі.

Ксенія Шокіна
Залишіть відповідь

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.