Сайт Медіацентру УжНУ
Підрозділ створений у липні 2013 року

Науковці УжНУ та Університету Центрального Ланкаширу дискутували про культуру як складову війни

Чому культура вплинула на розв’язання повномасштабної ввійни і як використати культуру для встановлення миру – ключові питання онлайнового форуму науковців українського і британського вишів

0 85
На базі двох вишів-партнерів – Ужгородського національного університету та Університету Центрального Ланкаширу (Велика Британія) – відбулася онлайн-дискусія «Is culture a co-creator of war?». Її провели 28 листопада в рамках програми «Twinning: World Academic Talks» та за підтримки Фонду Президента України. Організував захід відділ міжнародних зв’язків УжНУ.
Антоніна Булина
Антоніна Булина

Про те, наскільки культура і мова пов’язані з війною; як ставитися до російської культури після всього, що робить армія ворога в Україні; чи може культура стати зброєю – ці та інші тези висвітлювали у своїх виступах представники обох університетів. Учасниками дискусії від УжНУ були завідувачка кафедри англійської філології, кандидатка філологічних наук, доцентка Сніжана Голик та кандидат політичних наук, доцент кафедри політології і державного управління Ігор Вегеш. Британський університет представляли доктори Франсуа Нел та Александрос Кутсукіс. До заходу долучилися викладачі, студенти обох університетів. Модерувала дискусію старша викладачка кафедри англійської філології Антоніна Булина.

Ігор Вегеш
Ігор Вегеш

На думку Ігоря Вегеша, який першим висловився під час заходу, культура винна у війні. Навіть у назві дискусії можна було зосередити увагу на провині, а не співучасті. Російська культура пов’язана з політичним устроєм країни-агресорки. У ній поширена ідея «малої людини», яка не здатна впливати на середовище, брати участь у політичних процесах. Під впливом такої ідеї розвивається культура конформізму, коли люди пристосовуються до обставин і не виявляють громадської позиції. Науковець наголосив, що в такому суспільстві легко виграти вибори, до того ж, коли немає опозиції. За період, коли в Росії двічі змінився президент, в Україні змінилося вже шість президентів. Тож у повномасштабному наступі винні й пересічні росіяни, які стільки років підтримують політику свого лідера, і культура, яка сприяє цьому, виховуючи безініціативних, безправних громадян.

Ігор Вегеш у своїй доповіді згадав і відомого представника російської культури, Нобелівського лауреата Йоспа Бродського й сучасного опозиціонера Олексія Навального –імперіалістів за суттю, шовіністів. Це зрозуміло з їхньої позиції, висловлювань про Україну та українців.

Сніжана Голик
Сніжана Голик

Після Ігоря Вегеша дискусію продовжила Сніжана Голик, яка представила доповідь «Мова і культура: ключі до появи війни». Завідувачка кафедри продемонструвала взаємозв’язки між культурою і мовою та наголосила, що вивчення мови завжди передбачає вивчення культури. Мова – одна з найважливіших категорій, поряд із мистецтвом і традиціями, яку ми використовуємо для характеристики культури в антропологічному сенсі. Це, з одного боку, система символів, яку люди використовують для спілкування, а з іншого – вона допомагає нам ідентифікувати людей, відрізняти їх. Коли народ втрачає мову, він також втрачає і частину своєї культури.

Російська мова є інструментом війни, вважає Сніжана Голик. Сьогодні мова ворога асоціюється з фейковими новинами, маніпуляцією, пропагандою, терором. Світ не вірить тому, про що говорять росіяни. Тому сьогодні маємо приклади відмови від російської культури в Україні та світі.

Франсуа Нел
Франсуа Нел

Доктор Франсуа Нел із британського університету у своєму виступі наголосив, що поняття «культура» пов’язане з агрокультурою та походить від латинського «культивувати», тобто розвиватися, щоб ставати кращими. Щоб виростити певну культуру, фермер завжди замислюється над тим, як працювати разом для результату. Аналогія є і в суспільстві. Тому дослідник поставив кілька риторичних запитань під час виступу: як ми поширимо результат і використаємо культуру для створення миру? Це головне питання, на його думку. Також він замислюється над тим, як створити культуру миру під час тривалої війни? Які дії, ресурс, люди потрібні для того, щоб побудувати мир. Як знайти ці ідеї, виробити систему.

Про озброєння культури і цивілізації говорив у своєму виступі доктор Александрос Кутсукіс. Він підтримав тезу Сніжани Голик, що російська мова стала ознакою терору. На його думку, мова і культура не є складовими війни, але впливають на неї, як і на досягнення миру.

Александрос Кутсукіс
Александрос Кутсукіс

Доктор британського університету продемонстрував зображення з прикладами руйнування радянських культурних символів в Україні. Вважає, що наша країна під час війни віднайшла і створила нові символи свободи. Він звернув увагу на дискусії в українському суспільстві про перейменування станції Льва Толстого, закриття музею Булгакова.

Майбутнє життя людей, на думку британського науковця, буде залежати від трьох факторів: культури, війни, цивілізації.

Александрос Кутсукіс поставив аудиторії риторичне запитання, мовляв, про яку російську культуру можна говорити, якщо, згідно з опитуваннями, Сталін залишається найвизначнішою постаттю для росіян, а Путін – на другому місці.

Друга частина заходу тривала у форматі «запитання – відповідь». Більшу увагу приділили питанням громадянської культури, формуванню нації. Так, Ігор Вегеш пригадав події Помаранчевої революції, коли суспільство не сприйняло сфальсифікованих результатів й виявило свій протест. Це був перший приклад, коли люди змогли змінити політичний устрій і країну. Сьогодні добрим прикладом протистояння є культурний фронт, що об’єднує митців України і допомагає армії.

Під час дискусії прозвучали запитання і про те, які компоненти культури миру сьогодні? Чи можна змусити людей або культуру до миру?

Доктор Франсуа Нел зазначив, що конфлікт між расами й національними культурами не є новим. І хоч як би хотілося заперечувати чужу культуру та мову, іноді люди залежні від мови, щоб висловлюватися вільно, мова допомагає порозумітися.

Науковці УжНУ та Університету Центрального Ланкаширу дискутували про культуру як складову війни Культура і мова здатні як об’єднувати, так і поляризувати населення. Сьогодні відчутна солідарність українців, чому сприяло об’єднання довкола своєї мови, історії, традиції. Водночас це підтвердження високого рівня політичної, громадянської культури українців, які здобувають перемогу на всіх фронтах, і на культурному зокрема.

Наталія Толочко
Залишіть відповідь

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.