Матеріали розміщені в семи рубриках: «Від редакції», «Дискусія», «Дослідження», «Спогади», «Документальна проза», «Огляди, рецензії, відгуки», «Літописні сторінки». Так, архівіст Михайло Марканич скрупульозно задокументував обставини формування архіву п’яти коронних міст Мараморошу, аспірант Костянтин Куцов дослідив фахові організації карпатоукраїнських студентів у міжвоєнній Братиславі, доцент Василь Міщанин – загальне й особливе під час радянізації регіонів і країн, а професор Ігор Тодоров та доцент Наталія Тодорова – виклики сучасної російсько-української війни. Завідувач кафедри, професор Роман Офіцинський розмістив актуальну статтю «Американістика сучасної України». І це не випадково, адже торік кафедра історії України УжНУ започаткувала спеціалізацію (освітню програму) з історичної американістики на бакалавраті за спеціальністю «Історія та археологія».
Серед поданих матеріалів привертають увагу яскраві й емоційні спомини вчительки Людмили Гойчук про початок російсько-української війни в 2014 році, дискусія та документи про відстоювання самостійності історичним факультетом Ужгородського університету в листопаді-грудні 2016-го. Великий інтерес редакція щорічника проявила до відомого чеського військового історика Оти Голуба (1930–1992), що написав понад два десятки книжок у жанрі «література факту» (документальної прози). 1983 року в Празі вийшла його «Справа: розбійник Микола Шугай». Читачі отримали не тільки захопливу історію опришка, але й політичний та соціальний портрет міжвоєнного Закарпаття. Українською переклали книжку журналісти Оксана Чужа й Олександр Гаврош. Наразі опубліковано примітні уривки з цього перекладу, що чекає осібного видання.
У передмові до четвертого випуску щорічника відзначено, що університет тримається на ентузіастах, які, перефразовуючи визначного італійського історика і письменника, професора Умберто Еко (1932–2016), уміють бачити обдарованість у бездарних, але кажуть про вагоме тихим тоном. Важливий наслідок – не слова, не громовий ефект їх звукового відлуння, а конструктивні довгострокові дії, починаючи з себе, з низів. Лише таким чином удається вилікувати сумнозвісну імпотенцію верхів, що набила оскомину. Причому в будь-яку справу кожна людина може внести свою лепту, що не менш важлива за інші зусилля.
Загалом же кафедра історія України УжНУ власними зусиллями започаткувала видання трьох наукових щорічників «Тисячоліття – Millennia», «Етніка Карпат», «Українська гунгаристика». Останній дебютує найближчим часом. Усі випуски «Тисячоліття – Millennia» доступні для читачів не тільки в друкованому вигляді, а й електронному – на персональному сайті головного редактора професора Р. Офіцинського.
Ужгородського університету